Вона до часу ночі читала, потім не потурбувалася зробити нічого крім чищення зубів, потім опустила зі стелі ліжко і впала в нього.
Стоячи і оглядаючи кімнату в намаганні прокинутись, з Боббі стався момент раптового прозріння. Це було немов темні окуляри, про які вона геть забула, допоки їх не вкрали, лишивши марсіянку кліпати очима на світлі. Ось вона, щойно виповзла з ліжка після трьох годин сну аби зустрітися з однією найвпливовіших жінок Сонячної системи, але все про що вона думає це те як дати лад її кімнаті і що найбільшим бажання є забити до смерті колегу латунним письмовим набором.
Ой, а ще вона була професійним морпіхом, яка погодилась працювати в уряді найсерйознішого противника, через те, що хтось з флотської розвідки погано з нею повівся. І на не найостаннішому місці стояло бажання повернутися на Ґанімед і вбити когось, правда без жодної, найгуманнішої думки кого саме.
Раптове і кристально-прозоре бачення як далеко з рейок зійшло її життя продовжувалось декілька секунд, а потім туман і недосип повернулися, лишивши її наодинці з єдиним турбуючим почуттям того, що вона забула щось важливе.
Вона вдягнула парадний однострій, обполоскала рот і пішла до дверей.
Скромний офіс Авасарали був вщерть набитий людьми. Боббі впізнала не менше трьох штацьких з її першої зустрічі з землянами. Одним з них був місяцеликий чоловік, ім’я якого, як вона вивчила пізніше було Садавір Еррінрайт, бос Авасарали і можливо друга по впливовості людина на Землі. Коли сержантка увійшла, ці двоє мали живу бесіду і Кріс’єн її не помітила.
Боббі кинула оком на невеликий гурт людей у військовій формі, і поплила в їх бік, але розгледівши що то самі адмірали з генералами змінила курс. Вона пришвартувалась біля Сорена, іншої одинокої фігури на всю кімнату. Він навіть не глянув на неї, але його манера тримати себе схоже випромінювала турботливий шарм, потужний і нещирий. Сержантку ошелешило те, що Сорен був таким типом чоловіка, якого б вона могла затягнутиу ліжко якщо буде досить нетверезою, але вона ніколи не довірить йому свою спину в бою. І наступної секунди: ні, вона ніколи не буде настільки п’яною.
- Дрейпер! – голосно погукала її Авасарала, нарешті помітивши її прибуття.
- Так, мем, - Боббі зробила крок уперед, поки усі в кімнаті припинили розмови аби глянути на неї.
- Ти моя зв’язкова, - мовила керівниця, мішки під її очима стали менше нагадувати результати недосипу а більше недіагностованого медичного стану, - то блядь зв’язуйся. Дзвони своїм людям.
- Що сталося?
- Ситуація довкола Ґанімеду щойно перетворилося на найбільше з усіх можливих нуртувань лайна. Ми у гарячій фазі війни.
Розділ двадцять перший. Пракс.
Пракс стояв на колінах, його руки зв’язані пластиковою стяжкою позаду. Плечі гуділи. Боляче було тримати голову догори і боляче було опустити її. Амос лежав обличчям на підлозі. Вчений думав що він теж мертвий, допоки не помітив що руки йому так само зв’язано. Несмертельна куля, якою викрадачі вистрелили йому у потилицю, призвела до величезної, синьо-чорної пухлини на тому місці.
Більшість з інших – Голден, котрісь з пінквотерів, навіть Наомі – були у такій як і він позі, але не всі.
Чотири роки тому стався напад молі. Дослідження у закритому середовищі вийшло з під контролю і Міллерова міль, сіро-брунатна, довжиною в два з половиною сантиметра підняла бунт у його куполі. Вони побудували теплову пастку: декілька крапель штучних феромонів на теплостійку тканину під великими освітлювальними приладами повного спектру. Міль підлітала дуже близько, і тепло її вбивало. Запах згорівших тілець стояв у повітрі чотири дні, а аромат був точнісінько такий як і від припалювача, що його застосовували на пораненому пінквотерівці. Хмарка білого диму піднімалася від пластикового офісного столу на якому він лежав.
- Я просто, - бурмотав чоловік під дією заспокійливого, - ви йдіть уперед, кінчайте без мене. Я тут..
- Ще одна кровотеча, - сказала одна з їх викрадачів, - повна жінка з родимкою під лівим оком і в слизьких від крові гумових рукавичках, - прямо тут.
- Перевірив. Є, - відповів чоловік з припалювачем, притискаючи металеву головку до відкритої рани на животі пацієнта. Гострий звук електричного розряду і ще одна хмарка білого диму піднялася над раною.