На відміну від широкого діапазону раніше опублікованих праць про конфлікт в Україні, у центрі уваги цієї книги перебувають російський націоналізм та особливості колективної свідомості політичних еліт і населення Росії та України. Військовій агресії Путіна 2014 року передувало тривале зростання ксенофобії та популярності імперсько-шовіністичного світогляду. Фашистські елементи євразійської ідеології та ультранаціоналізм значної частини російської еміграції крок за кроком зміщувалися з маргінесу до центру російського політичного життя. У даній публікації підкреслюється важливість українсько-російських відносин у сфері ідентичності, регіональної тотожності, мови та культури для пояснення витоків сучасної кризи.
ОГЛЯД ЗМІСТУ КНИГИ
Книга складається з одинадцяти розділів. Перший розділ, у порівнянні з англомовним виданням, було докорінно перероблено і розширено, аби продемонструвати, як суб’єктивне сприйняття протистояння між Росією та Заходом з боку політичних кіл впливає на практику їхніх взаємин та як це відображається на Україні. Другий розділ детально зосереджується на ставленні кремлівських очільників до України та її народу. Тут простежується еволюція Путіна від офіцера КДБ до корумпованого політика і російського президента та націоналістичного лідера. Також детально описується поширення впливу націоналізму на осердя російського політичного життя, відродження російського імперіалізму та шовіністичних поглядів на українців як «малоросів», які нібито «природно» належать до «російського світу».
У третьому розділі проаналізовано глибоке коріння українофобії в царській Російській імперії, Радянському Союзі та Російській Федерації. Досліджено роль державної маніпуляції медіями, зокрема російським телебаченням, трансляцію за їхньою допомогою ксенофобії, антизахідних теорій змов і облуди. Четвертий розділ фокусується на антисемітизмі у політичному та суспільному житті Росії й України XX — початку XXI століття та його проявам під час конфлікту на Донбасі. Привертається увага до давніх зв’язків російського націоналізму з антисемітизмом і його вплив на антисіоністські ідеологічні кампанії в Радянському Союзі. Спадщина радянського антисіонізму та російського антисемітизму, як показано в цьому розділі, створила базу для широко розповсюдженої ксенофобії в середовищі лідерів угруповань «ДНР» і «ЛНР».
Темою п’ятого розділу є явища злочинності й насильства на Донбасі, який до і після 1991 року був регіоном із найбільшою в Україні часткою населення, що мало досвід перебування за ґратами. Розкривається сутність процесу консолідації олігархічно-кримінального «донецького клану» під політичним «дахом» Партії регіонів. В шостому розділі аналізується, як завдяки демографічним змінам, зумовленим більшовицькою національною політикою та злочинами проти людяності, радянська ідентичність пустила дуже міцне коріння на Донбасі. В сьомому розділі автор знову звертається до Партії регіонів, яка стала єдиною в Україні реально діючою політичною машиною. Він простежує, як, об’єднавши колишніх «червоних директорів» підприємств державної індустрії, нових олігархів-підприємців, колишніх комуністів, кримінальних лідерів, групи панславістів і російських націоналістів із Криму, використовуючи ефективно організовану, добре фінансовану, бандитську і корумповану культуру управління, Партія регіонів здійснила експансію зі своєї бази на Донбасі з метою політично, економічно та фінансово монополізувати схід і південь України.
У восьмому розділі досліджено російську політику щодо України упродовж десятиліття, що минуло від Помаранчевої революції до Євромайдану. Розглядаються причини неспроможності Росії визнати незалежну Україну та політика Путіна, спрямована на її розчленування й підрив через вторгнення, анексію, інструментарій гібридної війни та тероризму. Також аналізується зрадницька політика президентства Януковича, яка заклала фундамент для Росії.
У дев’ятому розділі йдеться про гібридну війну Москви на Донбасі, яку вона вела руками «зелених чоловічків» зі спецназу, російських добровольців-націоналістів, монархістів, фашистів, козаків і православних фанатиків. У розділі досліджено діяльність російських маріонеткових військових підрозділів, створених, вишколених і споряджених Росією, та українських збройних сил і добровольчих батальйонів. Наступний розділ визначає джерела безпрецедентного рівня насильства та широкомасштабним порушенням прав цивільних осіб і військовополонених. У розділі розглядаються звіти міжнародних інституцій, правозахисних організацій, аналітичних центрів та НУО з питань прав людини і воєнних злочинів, скоєних під час конфлікту.