Гібридна війна, розпочата на Донбасі під час «російської весни» 2014 року, є «різновидом політичних технологій», у яких «інформаційна зброя» відіграє в операції центральну роль[321] і де «неправда є для оперативника розвідки розмінною монетою, а факти фальшуються». Путін присвятив «багато часу в своєму професійному житті, перекручуючи правду, маніпулюючи фактами та граючись із вигадками»[322]. Фальсифікації та пропаганда мобілізували російських і європейських неонацистів і сталіністів до поїздок добровольцями на Донбас, щоб боротися там проти «фашистів», НАТО й «американських найманців». Утім не всі російські добровольці спіткали на Донбасі «фашистів» і «американських імперіалістів». Один із них, Бондо Доровських, повернувся додому розчарований, адже замість сучасної версії реанімованої «вітчизняної війни проти фашизму» він знайшов тут «чисту агресію» російських маріонеток і російських військових[323]. Інші російські добровольці скаржилися на те, що на Донбасі їх називали «окупантами»: про це розповіли учасники групи «ополченців», залучених ветераном російського спецназу Владіміром Єфімовим[324]. Дєніс Дєйкін, який потрапив у полон до українських військових, свого часу дізнався про агресію «Правого сектора» з російських телевізійних програм, але під час своєї участі в боях на боці російських маріонеток ніколи не стикався з «українськими націоналістами»[325].
Російська телевізійна пропаганда спеціалізується на штампуванні безсоромної брехні (приміром, про партію «Свобода», що начебто планує надрукувати гривневу банкноту з портретом Гітлера)[326]. Російські «фабрики тролів»[327] атакують лідерів ЄС і США та «українських націоналістів», публікуючи принизливі коментарі під публікаціями в соціальних медіях, де йдеться про Крим, про збитий малайзійський авіалайнер рейсу MH17, західні санкції та політиків, пов’язаних із Євромайданом. Більшість росіян вірять запевненням російської телепропаганди, наче літак рейсу MH17 збили українці (водночас цю точку зору поділяють лише 3–4% українців, натомість 53–54% звинувачують у цьому російських маріонеток[328]). Російські медії та міністр закордонних справ Лавров стверджували, що Україна використовує фосфорні бомби, а посол Росії в ООН вимагав від міжнародного співтовариства засудити Україну за те, що вона нібито застосувала їх на Донбасі. Світлини застосування цих бомб насправді походять з Іраку. На знімку українського танка, зробленому фотографом “Reuters”, російські телевізійники додали свастику. Фото «українських вояків» із нацистськими татуюваннями виявилися портретами злочинців із російських в’язниць[329].
До прикладів найдикішої брехні належав сюжет про трирічну дитину, буцімто розп’яту українськими військовими на очах її матері, яка також померла після того, як її нібито прив’язали до українського бронетранспортера й тягали вулицями, аж доки вона не сконала. Два інші зразки дезінформації стосувалися того, що бійці батальйону «Айдар» начебто зґвалтували дванадцятьох сиріт, а президент Порошенко санкціонував убивства на Донбасі[330]. Один із російських козаків сказав журналістам, що приїхав сюди «боротися проти фашистів і нацистів». Ці побрехеньки стрімко посилили українофобію у ставленні до уряду Євромайдану та українських військових: «Я прочитав статтю про те, як десь у Луганській області українські національні гвардійці знайшла ветерана Другої світової війни, вдягнули його у [парадну] форму та перерізали йому горло»[331].
Брехню прищеплюють навіть учням російських початкових і середніх шкіл, коли їх відвідують лектори, які намагаються навчати дітей «патріотизму і родинним цінностям». Відставний актор Іван Агулов розповів дітям у російській школі сфабриковану історію про розп’ятого хлопчика, упереджено додавши від себе, що начебто «кілька місяців дощі не могли змити кров». Попри протести батьків з приводу того, що через ці уроки їхні діти увечері не можуть заснути, директорка школи підтримала Агулова, а сам він сказав: «Вони [діти] повинні знати, що таке фашизм і до чого це призводить»[332]. Українських солдатів, які нібито вчинили ці звірства, Агулов назвав «бестіями і фашистами»[333].
321
Andrew Wilson.
322
Clifford G. Gaddy and Fiona Hill.
323
Дмитро Волчек. ‘«He їдьте на Донбас — це помилковий патріотизм» — колишній бойовик’, Радіо Свобода, 18 квітня 2015.
324
Илья Казаков. ‘Местные называли оккупантами: Больше сотни уральских добровольцев вернулись с Украины в Екатеринбург’, Екатеринбург онлайн, 15 апреля 2015.
325
‘Полонений бойовик з Росії приїхав в Україну шукати «Правий сектор»’, Українська правда, 29 липня 2014.
326
‘Фейк від ЗМІ Росії: в Україні розробили ескіз банкноти із зображенням Гітлера’, Радіо Свобода, 4 березня 2015.
327
«Тролі» — у сленгу користувачів соціальних мереж так називають здебільшого анонімних учасників обговорень і авторів коментарів під публікаціями в інтернеті, які брутально ображають, по-хамськи лають опонентів і провадять психологічну війну проти певних груп користувачів. Російські спецслужби взяли цю практику на озброєння, створивши оплачувані групи мережевих хуліганів, які дотримуються визначеної стратегії. Ці угруповання провокаторів називають «фабриками тролів»; іноді вони працюють гуртом у спеціально призначених для цього приміщеннях, найвідоміше з яких розташоване в Ольгиному неподалік Санкт-Петербурга. —
328
National Democratic Institute. ‘Opportunities and Challenges Facing Ukraine’s Democratic Transition: Nationwide Survey’, NDI, 9 November — 16 December 2016.
329
James J. Coyle. ‘Russian Disinformation Alienates the West from Russia’s Periphery’, Atlantic Council, 20 July 2015.