Выбрать главу

Безпідставність цих тверджень засвідчив той факт, що більшість російськомовних громадян України під час війни підтримали Київ, а не Москву. Розслідування міжнародних організацій та доповіді правозахисних організацій щодо конфлікту на Донбасі не узгоджуються з фальшивими звинуваченнями, висунутими Слідчим комітетом Росії, який заявив, що керівники Української держави, її Збройних сил, Нацгвардії та «Правого сектора» буцімто «віддавали накази, спрямовані на повне знищення саме російськомовних громадян» на Донбасі. Останніх, за цією версію, начебто навмисно вбивали, позаяк вони «говорили російською мовою і не бажали впадати в націоналістичну істерію и допустити на свою рідну землю фашистську ідеологію»[363]. Згодом Росія розширила репертуар цієї міфології, стверджуючи, начебто українські націоналісти з Євромайдану раніше воювали на чеченському боці в 1990-х роках. Голова Слідчого комітету РФ Алєксандр Бастрикін оприлюднив химерну заяву про те, що колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк наприкінці 1994 — на початку 1995 року нібито воював у Грозному і брав участь у «катуванні та розстрілах полонених військовослужбовців російської армії»[364].

Проте щоб це виглядало не так химерно, російські мас-медії повторили нісенітницю, що вперше виринула на поверхню за рік до того — про те, що український парламент буцімто вимагає від Монголії компенсації за «геноцид українського народу», вчинений у XIII столітті ханом Батиєм, онуком Чингісхана. Оприлюднивши «деталі» вигаданої претензії на компенсацію, російським телеглядачам і читачам друкованих медій повідомили, що голова монгольського парламенту нібито відповів на українські вимоги, заявивши, що його країна виплатить відшкодування лише безпосереднім жертвам хана Батия та членам їхніх родин. Химерні твердження оприлюднили, зокрема, державний інформаційний телеканал «Россия 24», канал РЕН ТВ, державне інформагентство «РИА Новости», видання «Известия», «Независимая газета» і «Комсомольская правда» та багато інших російських ресурсів[365]. Мета фальшивки полягала в тому, щоб виказати насмішку та російське шовіністичне презирство до України як збанкрутілої держави, що спроможна існувати лише за рахунок іноземних грошей.

Заклик Росії до створення міжнародного трибуналу для розслідування «українських злочинів» на Донбасі був нещирим і не мав шансів на втілення; зрештою, Росія голосувала проти формування трибуналу ООН, покликаного розслідувати знищення малазійського авіалайнера рейсу MH17, в результаті якого загинули 298 невинних цивільних осіб. Вимоги Росії не стали більш правдоподібними і завдяки публікації книжки «Трагедія південного сходу України: Біла книга злочинів», де вже на обкладинці було використано фальшиву світлину[366].

Демонізація захисту Україною її незалежності також спиралася на стереотипи щодо українців, які культивувалися в попередні роки путінського правління — наприклад, про те, що українці не мають атрибутів справжньої нації (як Путін свого часу переконував Джорджа Буша), а українська незалежність штучна, бо існує лише завдяки допомозі США, НАТО та ЄС, що прагнуть послабити Росію[367]. Путін стверджував, що російські маріонетки воюють не з українською армією, а з «іноземним легіоном», підтримуваним НАТО, а російське телебачення неодноразово брехало, наче війська НАТО вбудовано в українські збройні сили[368]. Російські бойовики, вирушаючи на війну в Україні, казали, що роблять це, щоб допомогти своїм «російським братам», які протистоять українським воякам, оснащеним натовською зброєю, і воювати проти польських найманців[369]. Коли голландський журналіст Стефан Гайбоом запитав у російських маріонеток на Донбасі, чому вони використовують термін «фашист», співрозмовники не змогли розтлумачити значення цього стереотипу, пояснити, хто такі фашисти і звідки вони взялися; вони лише повторювали фразу: «Фашисти й бандерівці — це одне й те саме!»[370].

вернуться

363

Halya Coynash. Arrest a Ukrainian — Russia’s Investigative Committee Will Do the Rest’, Human Rights in Ukraine, 14 July 2015; ‘CK возбудил уголовное дело о геноциде русскоязычного населения на юго-востоке Украины’; Владимир Маркин. ‘Предъявлено обвинение бойцу батальона «Днепр» в убийствах мирных граждан на юго-востоке Украины’, Следственный комитет РФ, 1 октября 2014.

вернуться

364

Anna Shamanska. ‘Russia Ridiculed on Internet over Claim Ukrainian PM Fought in Chechnya’, RFERL, 30 September 2015; ‘Кто управляет хаосом’, Российская газета, 8 сентября 2015.

вернуться

365

‘Фейк: Украина требует от Монголии компенсацию за нашествие хана Батыя’, StopFake, 20 мая 2015; ‘ЗMI Росії повторно поширили фейк про Україну і Монголію’, Радіо Свобода, 2 березня 2016.

вернуться

366

‘CK РФ видав книгу про «злочини на Донбасі» з фейковим фото на обкладинці’, ТСН, 3 серпня 2015.

вернуться

367

Richard Sakwa. Frontline Ukraine: Crisis on the Borderlands (London: Tauris, 2016): 290.

вернуться

368

‘Путин: армия Киева — это, по сути, легион НАТО’, РИА Новости, 26 января 2015; Алексей Сахаров. ‘Снайперов НАТО заметили на Донбассе’, Телеканал 360, 4 декабря 2018.

вернуться

369

Елена Костюченко. ‘«Мы все знали, на что идем и что может быть»: Интервью с российским танкистом, который вместе со своим батальоном был командирован сражаться за Дебальцево’, Новая газета, 4 марта 2015.

вернуться

370

Stefan Huijboom. ‘Journalism Hardships and Hazards in Russian-Controlled Donetsk’, Kyiv Post, 14 March 2015.