Нижче названо відомих «злодіїв у законі», пов’язаних з організованою злочинністю в Донецькій області:
1. Брати Немсадзе, як було встановлено в ході тривалого розслідування, проведеного під час президентства Віктора Ющенка, були відповідальними за 57 убивств[633]. За словами екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, під час розслідування було ексгумовано понад 30 трупів бізнесменів, суддів, адвокатів, слідчих та інших осіб, убитих на Донеччині у 1990-х роках. Гіві Немсадзе повернувся в Україну за часів Януковича, коли генеральний прокурор Віктор Пшонка закрив кримінальні провадження проти нього. Київський суд пристав на версію про те, що всі убивства буцімто вчиняв не Гіві, а його покійний брат Гурам, тимчасом троє очевидців цих злочинів померли за таємничих обставин у в’язниці[634]. Луценко писав, що реабілітація Гіві Немсадзе означала повернення України «у бандитські 1990-ті»[635]. Банда Немсадзе діяла з метою ліквідації суперників Януковича і Ахметова, які були перешкодою на шляху до їхньої монопольної влади над Донбасом[636].
2. Юрій Іванющенко, який у 2007 році став депутатом парламенту від Партії регіонів, починав із протизаконної діяльності в Єнакієво, як-от продажу бензину, вкраденого зі складів автотранспортної бази Януковича. На початку 1990-х років, за твердженням Тетяни Чорновол, він перейшов до угруповання Брагіна-Ахметова у Донецьку[637]. Будучи наприкінці 1980-х — першій половині 1990-х років найманим убивцею, він отримав прізвисько «Юра Єнакіївський». Іванющенку закидали причетність до убивств Брагіна та керівника Азовського морського пароплавства Анатолія Бандури, що він і найняті ним юристи активно заперечували[638].
3. Існують дві версії щодо того, хто міг стояти за скоєними у 1995–1998 роках убивствами Брагіна, Щербаня, донецького бізнесмена Олександра Момота та екс-голови правління Національного банку України Вадима Гетьмана. Перша з них стверджує, що ці злочини стали результатом боротьби між кримінальними угрупованнями Донецька і Дніпропетровська, а в ролі замовника виступав лідер одного із дніпропетровських кланів, прем’єр-міністр України у 1996–1997 роках Павло Лазаренко. Лазаренко нібито заплатив Олександрові Мільченку, який, у свою чергу, найняв для скоєння вбивства банду Євгена Кушніра. Президент Янукович намагався звинувачувати у вбивстві Щербаня Юлію Тимошенко, яка була бізнес-партнеркою Назаренка упродовж більшої частини 1990-х років. Друга версія пов’язує ці злочини з тріумвіратом Ахметова-Януковича-Колеснікова, які фінансово виграли від цих смертей. Згідно з цією версією, до вбивства Брагіна міг бути причетний Іванющенко, який тим самим заслужив собі місце надійного союзника у свиті Ахметова. Тетяна Чорновол наполягала: «Насправді всі резонансні вбивства в Донецькому регіоні дуже пов’язані. Бо пов’язані між собою були персони, які господарювали на Донбасі на початку 1990-х, у середині 1990-х, які й нині є господарями Донбасу, навіть України»[639].
4. Банда Кушніра, яка у 1990-х роках була активно залучена до всіх різновидів злочинної діяльності, вчинила 27 убивств і 17 замахів на вбивства[640]. Кушнір співпрацював з лідером Ліберальної партії України Володимиром Щербанем (однофамільцем Євгена Щербаня). Між 1997, коли Януковича призначили головою Донецької обладміністрації, і 1999 роками банду Кушніра було ліквідовано руками підручних Немсадзе. Майже три десятки членів цієї банди, включно з її лідером, було вбито, а восьмеро потрапили за ґрати завдяки дружнім стосункам її конкурентів із силовиками[641].
5. Банда Кранца була пов’язана із Брагіним, проте розпалася після того, як у 1992 році було вбито її боса. На кадрах зі службової зйомки МВС, що стали надбанням громадськості, можна побачити, що Ахметов і Брагін були присутні на похороні Кранца[642].
6. За твердженням різних представників влади часів президентства Ющенка, депутати від Партії регіонів Ельбрус та Роберт Тедєєви належали до кавказького організованого злочинного угруповання Бориса Савлохова («Солохи»).
635
‘Юрій Луценко: Всі серйозні фінансові потоки сьогодні контролюються під іменем Юри Єнакієвського’, Українська правда, 11 листопада 2010.
636
Alexander Kupatadze,
640
Сергій Кузін. ‘Актуальні справи минулих днів’, Дзеркало тижня, №13 (6–13 квітня 2012).
642
Тетяна Чорновол. ‘Донецька вендета (доповнена): Вбивство Кранца або кривава історія маєтку Ахметова в Ботанічному саду Донецька’, Українська правда. Блоги, 28 січня 2013.