Владімір Парал
ВІЙНА З БАГАТОЛИКИМ ЗВІРОМ
Роман
© 
http://kompas.co.ua — україномовна пригодницька література
Пам'яті Карела Чапека
з повагою і любов'ю
З чеської переклали Олесій Зарицький[1] та Галина Сиваченко[2]
Vladimir Paral. Valka z mnohozviretem. Ceskoslovensky spisovatel, Praha, 1983.
БАГАТОЗВІР 01
І
У вівторок, 18 листопада, в Чехії буде незначна хмарність, у горах ясно, температура вночі від нуля до двох градусів морозу, вдень — від трьох до п’яти градусів тепла. Протягом дня хмарність у промислових районах зростатиме (руді хмари), в другій половині дня подекуди можливі опади (руді дощі).
Відразу пополудні західний вітер нагнав на стотисячне обласне місто Усті важкі руді хмари, й учасники наради в кабінеті генерального директора Північно-чеського харчового підприємства (ПЧХП) почали куняти в рудих присмерках.
— Наступне питання — про експонати наших продуктів для всесвітнього ярмарку в Мілані. Доповідають доктор Роган та інженер Бімонь, — із записника прочитала секретарка й увімкнула світло.
— Але ж уся північна Італія уже заражена, то ярмарок навряд чи відбудеться!
— Та й ми через кілька днів навряд чи вироблятимемо хоч якісь продукти. Про який там ярмарок мова…
— Не можна забувати про майбутнє. Покличте доповідачів! — розпорядився генеральний директор і глянув на двох чоловіків у білому, які несли таці з ярмарковими зразками.
Самовпевнений Еда Роган як завжди почав першим, не чекаючи запрошення. Це був наш славетний автор гірко-солодких фірмових наїдків. «Промисловий дизайнер» — гордовито казав він про себе, адже його шоколад із сиру, яблучна паста з яловичиною в тюбику та цукерки були найкращою експортною продукцією ПЧХП і постійним джерелом валюти. Я також придумав для нього звання — «головний спеціаліст із консервів», на яких він щомісяця заробляв по 8000 крон. Іще більше Еда Роган отримував од патентів і ліцензій. Він дуже здібний, але трохи непоштивий і навіть нахабний. Зі мною й не привітався. Вічний насмішник і дотепник — він і зараз із вихилясами, немов офіціант у барі, заходився розставляти перед нами свої зразки.
Однак те, що він показував, було варте уваги. Вершкове морозиво з пивом, рожевий швейцарський сир із смородиною, жовто-коричневі ягнячі карамелі й ексцентричний «Мисливський паштет» із заячини, мандаринів і горобини — все це мало забезпечити їм у Мілані перше місце.
Якщо, звичайно, Мілан не потоне в цьому коричневому морі.
У Станди Бімоня, як завжди, не було нічого нового. Знову якісь «економічні продукти». Я розумів, що вони виготовлені на науковій основі, економічно вигідні й колись, на жаль, будуть неминучі на нашій старіючій планеті, чиє населення безупинно зростає… Але часто доводилося читати: чи не можна зробити їх бодай трохи смачнішими?
Генеральний директор без ентузіазму переглянув екопродукти Бімоня — квадратні пластини біло-сірої сітчастої неїстівної тканини, в яку механічно, за допомогою впорскування, вводяться необхідні речовини. При вживанні вони засвоюються організмом, тимчасом як сітчатка (або сітковий баласт із інертних полімерів) лишається недоторканою, після — гм!.. — проходу травним трактом її збирають, обмивають і так само, як, скажімо, порожні пляшки, повертають для наступного вжитку. Полімерний сітчастий носій можна вживати чотириста разів, термін його використання — шість років, а головна вигода — радикальне обмеження відходів… які вже загрожують нас завалити.
На цій науково-технічній основі Станда Бімонь приготував для Мілана «Поживний екохліб» (сірі квадратики сітчастої тканини), «Індивідуальний екохліб» (такі ж квадратики, але без поживних речовин, які треба вводити туди відповідно до режиму харчування в 16-и різних програмах: для тих, хто займається фізичною або розумовою працею, для діабетиків, спортсменів, вагітних жінок тощо), а також дитячий набір «Маленький їдець» — ті самі сіточки, до яких діти самі вводитимуть білки, жири й вітаміни, щоб змалечку звикати до раціонального харчування.
Бідні діти! Коли я ходив до школи, то ми рвали та їли черешні в нашому садку просто з дерева. А мамині ватрушки! Або картопляники…
1
Зарицький Олексій Миколайович (нар. 1959 р.) — кандидат філологічних наук, працівник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, автор статей з питань зарубіжної літератури і теорії літератури. Переклав з чеської оповідання Ф. Кожіка, О. Павела, Ї. Швейди (видавництво «Дніпро»), повість Г. Пражакової «Подарунок для Моніки» («Веселка»).
2
Сиваченко Галина Миколаївна — літературознавець, перекладач, лауреат премії ім. Павла Орсага Гвєздослава (ЧССР). Авторка монографій про Р. Яшика, А. Плавку, численних статей про літературу Чехословаччини. Перекладала твори В. Мінача, А. Плавки, Й. Кота, Я. Йоганідеса та ін.