Наступного ранку від усього цього залишилося світле відчуття, пильна увага до дрібниць, котрих, як правило, я не відчуваю: Павла турботливо приготувала мені сніданок, а Міхал залишив половинку грейпфрута (досі завжди з’їдав сам), та ще й вичистив мої черевики! Ніжне, чисто біле почуття любові, що запанувало в нашій родині, призвело до того, що вперше за двадцять років я не запалив зранку сигарету.
На вулиці була сльота, сіяв дощик, сніг на вулицях посірів, почав танути, перетворюючись на грязюку, однак яскраве світло в мені не зникло. Спокійно проїхавши вранішнім містом, я ввійшов до свого робочого кабінету й схвильовано схилився над власним витвором, передчуваючи його близьке завершення.
Я природжений скептик, схильний до іронії, але, безумовно, здатний дати лад і власним думкам, заспокоїти, очистити й вивільнити творчу енергію, сконцентрувати її в певному напрямку, ба навіть вивести за вузькі кордони.
Несподівано задзвонив телефон.
— Твоя леопардиця сумує за тобою… — манірно проказала Леона.
— Навіщо ти телефонуєш?..
— Мені погано без тебе…
— То займися АТ — відчуєш себе казково.
— Це мені торочать і в лікарні, навіть перехожі на вулиці. Від тебе ж я б хотіла почути інше… сам знаєш що! Що ти робиш зараз?
— Думаю. Намагаюся працювати. І мене це тішить.
— Якщо ти по обіді приїдеш до нашої телефонної будки, то я тебе краще втішу. Маю ключі від фотолабораторії в нашому будинку, у чарівній темряві підвалу нам ніхто не заважатиме…
— А у мене тут чарівне світло.
Леона кинула трубку. Еда підвівсь, автоматично дістав червоно-білу коробку «Уїнстона», однак не запалив. Перед очима раптом постала гола Леона. Видіння було сильним, як ніколи. Цілковито людське почуття. Зародки багатозвіра лишаються в нас і надалі, чигаючи на найменшу можливість затягти до бурого мороку, думав Еда Роган. Подолав я їх чи ні? Якщо так, то добре було б відзначити це бодай маленькою чарочкою білого вина… Кажуть, Гете починав пити задовго до обіду, а тепер саме…
Кинувши погляд на проект, Еда Роган знову надихнувся на роботу. Відчинивши лабораторний холодильник, він гукнув секретарку й наказав їй замкнути на складі всі наявні пляшки червоного й білого вина, після чого кинув у кошик для сміття цілий блок «Уїнстона».
Міністерство охорони навколишнього середовища оголошу» закінчення тимчасового стану зараження 1 березня. Міністерство енергетики наказує, починаючи з цього дня, пустити в дію ввесь транспорт, заводи, гідро-, електро— й теплостанції, опалювати без обмежень усі промислові об’єкти, школи, установи. Міністерство транспорту дозволяє рух легкових та вантажних машин, автобусів місцевого й далекого сполучення з моторами внутрішнього згорання… Міністерство торгівлі оголошує, що з 1 березня поновлюється продаж повного асортименту тютюнових виробів (включаючи нюхальний тютюн) в усіх магазинах, ресторанах, у транспорті й вуличних автоматах.
Міністерство охорони здоров’я попереджає, що куріння шкідливе для здоров’я.
ХХ
— Уже час іти, — сказала чоловікові Леона Бімоньова, лежачи в ліжку.
— Ще хоча б хвилинку… — канючив гнідий Станіслав.
— Ану вставай, а то одержиш качалкою!
На кухні Леона відрізала два товсті кружала кров’янки, один з’їла сама, а другий всунула в рот Станіславові.
Якби ми не їли вдома, подумала вона, то наша банда замучила б нас голодом. Рештки кров’янки вона забрала з собою, вигнавши чоловіка з квартири.
У нашому будинку вже повно колишніх евакуйованих, сьогодні по обіді приїхали й Дурдики, в помешканні яких була наша комуналка — вони ошелешено дивилися на хатній гармидер, на чужу зброю, шкури та роги по стінах. Дурдики повернулися так несподівано, що ми не встигли навіть поприбирати. Ми змушені тепер збиратись у квартирі Трнків, а після десятої, на вимогу біляків, додержувати тиші.
Ледве я встигла ввійти до Трнків, як наш ватаг зіскочив з крісла, вихопив у мене пакунок і миттю змолотив кров’янку. Мія марно циганила шматочок, а Тіна просто пішла й мовчки напилася води. В них завжди виникають суперечки через їжу. Польда перестав ходити сюди, тому тепер тут не буває картоплі, Ріти не було, тож не було пива й рому, не стало Еди — зникло й вино, а через відсутність Міхала Станіслав змушений працювати сам.