Величезний, викладений кахлями камін палав жаром, три ввімкнені на повну потужність магнітофони бомбардували слух важким роком, а оскільки порошок діє миттєво, то ми й незчулись, як за годину валялися всі вкупі. Тібор вовтузився з Тіною та ще з кимось, Ріта — з Польдою, Арсен накинувся на студенток — сувора Дануша розм’якла, а пухкенька Зденка давно забула про побачення з «паном інженером». Міїн кавалер в окулярах ліз до всіх чотирьох жінок, у той час як Мія вмостилася на його спині й шмагала його, гарцюючи по кімнаті.
Гульбище набирало обертів, коли в передпокої раптом почувся гомін і до кімнати вдерлась нова компанія, яка нам не дуже сподобалася — самі хлопці, від яких тхнуло ромом. Не маючи жінок, вони почали чіплятися до наших, зчинилася бійка. Тібор захищав Тіну, Польда відбивався протезом, студентки верещали, а Арсен, намагаючись сховатись за каміном, спік собі живіт. Ріта билася як чоловік, а Мія бризкала на агресорів гарячим гасом.
Коли ми, нарешті, добряче обідрані, вибралися на вулицю, то вирішили впорядкувати власне гніздечко.
Нічне кубло гнідої Тіборової банди (заражена квартира № 12 на третьому поверсі будинку № 2002), нагріте ввімкненим на повну потужність центральним опаленням та електричними обігрівачами, які банда позносила з евакуйованих квартир разом з іншими речами, що припали їм до душі: то були передусім харчі, постільна білизна, пледи, подушки, пристосовані замість меблів, дороге старовинне крісло з квартири евакуйованого професора Дітріха. Серед інших предметів привертали увагу мисливські трофеї з колекції Гавельського: черепи, роги різноманітних тварин. Крім того — коштовні східні шаблі, мечі й кинджали з колекції інженера Заградки.
Тіборова компанія спершу тинялася по різних заражених квартирах, але після сутичок з іншими бандами лишилась у цій квартирі, впорядкувавши її на свій смак. Тібора Трнку обрали ватажком, а Арсена Краліка — його радником: Арсен навіть у цьому напівдикунському товаристві не зажив авторитету. Польда Штрунц репрезентував грубу силу, тоді як Ріта Недомова виконувала роль маркітантки. Банда жила за полігамним принципом: ватаг Тібор — з Тіною й Мією, Ріта Недомова — з Арсеном Краліком і Польдою Штрунцем, причому всі ці союзи були доволі нестійкі.
Наша квартира — затишне гніздечко, тут так тепло, що можна роздягатися догола. Найтепліше в нас у ванній кімнаті, коли Ріта насипає у воду гарячого каміння.
Недоумкуваті біляки в своїх похмурих квартирах тремтять від холоду, тоді як ми ніжимося на купах перин, пледів і подушок. Лише Тібор час від часу вмощується в кріслі. Тібор — наш ватаг, оскільки він найхитріший, найпривабливіший і найсильніший серед нас. Тібор сидить у кріслі, а ми складаємо йому до ніг щойно роздобуті речі. Ріта розжилася сьогодні гарним червоним килимком, Тіна — вінком цибулі, Мія — двома ременями та батогом, Арсен не знайшов нічого, а Польда притяг шкіряний матрац, набитий кінським волосом. Нікчемні біляки пнуться з останніх сил, щоб купувати речі, тремтять над ними, мало не падають навколішки. Ми ж просто беремо те, що до вподоби, а коли воно набридає — викидаємо геть. Ми плюємо на речі. Ми вільні люди.
Тіна зварила «м’ясця», яке ми їли з однієї каструлі. Потім Ріта нагріла на сковороді зібране Тібором каміння — круглі й гладенькі голяки. Ріта висипала каміння у ванну, вода стала гаряча, а квартира ще більше нагрілась. З ванної кімнати клубочилася густа пара, обіцяючи нам насолоду.
Біляки зараз куняють перед своїм ідіотським телевізором, гнуть спину й псують очі над кросвордами для недоумків, плетуть щось або читають нікчемні книжечки. Нам же зовсім не потрібно гаяти час: ми його просто проживаємо. Вільно потягаємося й ніжимось у м’яких перинах, їмо, п’ємо, кохаємось і спимо досхочу. В нас тут гарно й весело, стіни оздоблені рогами й шкурами, що нагадують нам чудових і вільних звірів.
Сидячи в кріслі, Тібор доїв сиру цибулину, а потім спитав:
— Житимемо й надалі в цій квартирі?
— Тут просто чудово.
— Але в будинку вже немає їжі.
— Тоді давайте взавтра захопимо якийсь інший будинок.
— Це нелегко, бо кожна ватага стереже власне житло.
— Якщо нас застукають інспектори ТСЗ, то тоді ми покинемо цю квартиру.
— Найбезпечнішим місцем є комунальна квартира.
— В такому разі переходьмо до комунальної.
— Але до якої саме?
— Ясна річ: до тієї, що в нашому будинку.