Коли я переповів розмову Тіні, вона понуро промовила:
— Я так і знала…
— Що думаєш робити?
— А що тут вдієш?
Вона хвилину лежала мов мертва, потім дуже повільно підвелась, ніби в неї боліли всі суглоби, й підійшла до мене. Стромивши великі пальці в кишені, Тіна дивилася мені просто у вічі. Її погляд був незвичайний і нічого доброго не провіщав.
— Чого ти в мене втупився? — Хрипко мовила вона, хоча втупилася в мене саме вона.
Тіна витягла з кишені малесеньку пляшечку й висипала щось із неї на долоню. То був розчинний порошок.
— Ну, то не витріщайсь, а біжи мерщій по вино, у вас його вдосталь! — наказала вона. — За хвильку мене палитиме шалена спрага.
Я вискочив з комуналки й майнув додому. Наші вже спали, я схопив дві пляшки білого вина й побіг назад, передчуваючи недобре… Не знаю, власне, чого саме я тієї миті боявся.
У клубі було темно, але я розгледів Тіну. Вона була в самих джинсах. Пляшки видалися мені раптом надзвичайно холодними, а потім почали пекти руки.
Тіна перебрала їх від мене, спокійно поставила на стіл, а потім притиснула мої долоні до своїх грудей. Вони виявилися страшенно гарячими.
— Йди до мене… білий кролику, — шепотіла Тіна. — У тебе такі холодні руки… Але зараз тобі стане гаряче… Йди, не бійся… Ти ж завжди хотів цього…
— Так, Тіно, але… Розумієш, я думав…
— Не кажи нічого. Тепер уже мовчи. Тримай мене добре… Та не так… Зачекай, я сама.
З тихим сміхом молода жінка вклала збудженого юнака на підлогу, роздягла його як безсилу ляльку й притиснулася до нього… Тіна пила вино просто з пляшки, цілуючи Міхала ненаситно, аж поки він почав стогнати від болю. Тільки тоді вона відштовхнула його, швидко вдяглась і зникла.
Знесилений Міхал лежав горілиць, наче поранений. Я знав, як усе це відбувається у книжках, бачив у Лондоні порнографічні фільми й дуже сильно бажав цього… Але тепер мені смутно й гидко. Я завжди думав, що люди повинні хоч трохи любити одне одного.
АУТОГЕННИЙ ТРЕНІНГ (АТ) — це комплекс розумових вправ, мета яких знайти в собі ключ, відімкнути й вивільнити свої невикористані можливості, щоб розвивати їх далі. Для початку досить кількахвилинного щоденного тренування.
Ми підготували для наших глядачів короткий телевізійний прискорений курс АТ за популярною книжкою В. Леві «Вміння бути собою». Усім, хто цікавиться, радимо практично випробувати кожну інструкцію на собі.
АТ-1: УВАЖНИЙ ПОГЛЯД. Безперервно або з рівними проміжками часу споглядайте якийсь предмет (наприклад, коробку сірників), споглядайте 3–4 хвилини. Потім на 3–4 хвилини заплющте очі та спробуйте відтворити образ тієї коробки й мати його мовби перед очима якомога довше, з усіма подробицями. Після цього розплющте очі, порівняйте «уявну фотографію» з оригіналом. Повторіть це від п’яти до десяти разів. Ваше завдання — досягти уявного зорового бачення; в цьому вам допоможе тільки наполегливість.
АТ-2: ВНУТРІШНІЙ ВІДЕОСКОП. Протягом 2–3 хвилин втуптеся поглядом у якийсь предмет, скажімо в ту-таки сірникову коробку; далі переведіть погляд на склянку, аж доки обидва предмети зійдуться докупи. Потім спробуйте у явки вкласти коробку до склянки.
АТ-1 і АТ-2 приносять найбільший успіх тим, хто прагне виробити в собі зорову просторову уяву. Опанування цими методами відкриває шлях до вільного оперування образами й створення внутрішнього «відеоскопа» — інструмента аутосугестії та інтелекту. Існують люди, яким, незважаючи на величезні зусилля, не щастить викликати подібний візуальний образ. Якщо ви належите до них, спробуйте інші вправи.
АТ-3: ФІКСАЦІЯ ПАЛЬЦІВ. Це одна з найпростіших вправ, що може стати ключем до опанування всього можливого арсеналу АТ. Перші вправи слід проводити з вказівним пальцем правої руки (у лівші — лівої).
Варіант з розплющеними очима (підготовка): подивіться уважно на кінчик указівного пальця, начебто ви бачите його вперше і хочете детально роздивитись (спостерігаєте за ним, як у випадку АТ-1). Дуже добре, якщо ви під час такого спостереження реально відчуєте тепло в пальцях і калатання серця.
Варіант із заплющеними очима (основний): сядьте або ляжте зручно, так щоб ваш указівний палець не висів у повітрі, а, навпаки, в щось упирався. Заплющіть очі, ні про що не думайте й зосереджуйтесь на кінчикові пальця. Вас цікавить тільки він, поглинаючи всю вашу увагу…
Дихайте вільніше, не напружуйте руку, не рухайте пальцями, але й не силкуйтесь неодмінно зберегти абсолютну нерухомість. Палець, тільки кінчик пальця… Уявіть собі, ніби з кінчика пальця виходять імпульси та хвилі, які струмують до мозку… Заключною фазою вправи є відчуття тепла й пульсації; досить часто виникає уявлення, ніби ваш палець збільшився або змінив форму.