Выбрать главу

— Ану геть звідси! — крикнула я до неї. — Це мій чоловік.

— Він належить цілій компанії, як і всі тут! — реготала вона простісінько мені в обличчя.

— Значить, ти його не полишиш?

Мія підскочила й накинула мені на шию ремінний зашморг, однак я, професіонально знаючи людське тіло, придушила їй пальцями очі, вона заверещала, а згодом почала проситись.

Я лягла поряд зі своїм чоловіком, але Станіслав ще довго злизував залишки розсипаного на батарею порошку. Мія витерла засльозені очі, з яких порозтікалася туш, накинула ремінець на Міхала, перевернула його долілиць, вмостившись на нього верхи. Несподівано з’явився Тібор і заходився шпиняти її та стьобати дротом. Польда й досі гамселив Арсена й Ріту протезом, а мій Станіслав облизував гарячу батарею. Від цієї картини мене нудило. Не слід все-таки випускати звіра на волю, подумала я. Треба триматися на межі… Я ніколи не була абсолютно білою, однак стати такою гнідою, як решта, — нізащо!

ЛЮДИНА — ЄДИНА НА ЗЕМЛІ ІСТОТА, здатна змінювати погляди. Коли б ми не могли перевтілюватися бодай трошки в щось інше — думати й відчувати, як інші, репродукувати в собі їхній стан, оцінку, рішення — то не був би можливим жодний зв’язок на більш високому, ніж тваринний, рівні.

АТ-11: «ВЖИВАННЯ». Для початку потренуймося з різноманітними предметами, поступово вживаючись в інших людей. Операція внутрішнього ототожнення в кожному випадку дуже подібна, а вправи принесуть користь кожному, передусім людям творчої праці, бо розвивають фантазію.

На поличці стоїть книжка. Уважно розгляньте її, зосередьтесь, аби призвичаїтися до навколишнього простору. «Перенесіться» в той простір і від тієї миті позирайте на світ так, ніби ви перетворилися на ту книжку, начебто були нею завжди, від народження. Сприймайте світ як власну філософську систему. Стійте на поличці, кордони вашого «я» при цьому точно обмежені палітурками. З обох боків на вас тиснуть інші книжки, ваші сусідки, а перед вами — світ людських рук і очей. Терпляче й гордо чекайте, доки вас візьмуть у руки й розгорнуть. Тоді охоче підставляйте свої сторінки людським очам…

Подібним способом ви можете перетворитися на певний час у будь-що: ключ від дверей, розжарену спіраль електролампочки, сніжинку, розквітлу під весняним дощем яблуню. Що більше подоб ви здатні прибрати, то краще. Відчувайте їхню поверхню, рух, незмінність чи хисткість у різноманітних ситуаціях — так ви опануєте природу речей.

Цьому процесові сприятимуть і ваші власні смислові асоціації. Завдяки імпровізуванню, грі фантазії ви зможете перевтілюватися скільки завгодно. Насправді ви, безумовно, не вживаєтесь у річ — натомість вона завдяки вашому зусиллю «оживлює» вас, даючи змогу відкривати самого себе…

Головне — не бійтесь експериментувати. Аутосугестія — майже така сама творча діяльність, як поезія чи винахідництво. І що найголовніше — вона є основою будь-якої творчості.

XVІІ

Вночі знову сніжило, й, вийшовши вранці на вулицю, Павла Роганова опинилась у яскристо-білій тиші. Мікрорайон нагадував елегантне спортивне високогірне містечко: сніг укрив м’якою ковдрою стежки між будинками, тротуари й дорогу, тільки вуличні ліхтарі позначали їх, мов лижну трасу, урни були загорнені високими заметами, а місця для вибивання килимів нагадували дзвіниці.

Біля дверей міської бібліотеки задовго до відкриття збирається нетерпляча черга, і, щоб потрапити всередину, Павла мусила показати службове посвідчення — інтерес до книжок неймовірно зріс, і це стало наслідком масового поширення АТ.

Найцікавішим було те, що люди, позбувшись рудого паразита, ставали більш сприйнятливими. Коли багатозвіра, що п’явкою висмоктував з нутра людини назовні темні, низькі, тваринні інстинкти, які спантеличували людину, було знищено, разом з ним зникли й ці темні нахили й пута. Отож звільнених людей причарували нові безмежні обшири інтелігентності, кожному здавалося, начебто в нього з’явилася нова пара очей, проникливих і натхненних…

У зв’язку з надзвичайними обставинами — зі збільшенням кількості читачів — директор міської бібліотеки вирішив тимчасово посадити в театральному відділі котрогось позаштатного працівника, а Павлу Роганову перевести на видачу, де читачів було найбільше.