Дуже важливо зібрати всі речі в одному місці, тому що так ви зможете точно оцінити їхню кількість. Більшість людей шоковані об’ємом своїх речей, що зазвичай перевищує їхні очікування вдвічі. Зібравши за один раз речі однієї категорії, ви також зможете порівняти предмети, які мають схожий дизайн, а це допоможе вирішити, чи хочете ви їх зберегти.
Я знаю ще одну причину, чому потрібно зібрати всі речі однієї категорії з шухлядок, шаф та комодів і розкласти їх на підлозі. Речі, які зберігаються не на видному місці, – це «бездіяльні» речі. Через це дуже важко вирішити, чи дають вони вам радість. Але, виставивши їх на денне світло і, так би мовити, ожививши їх, ви здивуєтеся, з якою легкістю вам вдасться вирішити, чи до вподоби вони вам.
Упорядковуючи одну категорію за певний проміжок часу, ви пришвидшуєте процес прибирання. Тому не полінуйтеся зібрати кожну річ, що належить до тої категорії, над якою ви працюєте. Ніщо не має залишитися без вашої уваги.
Розпочинайте правильно
З початку дня ви загоряєтеся бажанням прибирати, але не встигаєте озирнутися, як сонце вже заходить, а ви так і не навели лад. Глянувши на годинник, ви потопаєте в докорах сумління та відчаї. А що ви тримаєте в руках? Найімовірніше – один із ваших улюблених журналів, альбом чи іншу річ, що викликає приємні спогади.
Моя порада розпочинати прибирання не з певної кімнати, а з певної категорії, речі якої потрібно зібрати разом, це означає, що можна обирати будь-яку категорію на ваш розсуд. Рівень складності процесу, під час якого ви вирішуєте, що викинути, а що зберегти, буває дуже різним залежно від категорії. Причина, із якої багато людей зупиняються на півшляху, полягає в тому, що вони починають із тих речей, стосовно яких важко прийняти рішення. Не варто починати з предметів, які оживляють спогади, наприклад із фотографій. Обсяг речей таких категорій зазвичай більший, ніж інших. До того ж вирішити, чи залишити ці речі, чи позбутися їх, набагато складніше.
Окрім фізичної цінності таких предметів, існує ще три чинники, які надають їм особливого значення: функціональність, інформація та емоційна прив’язаність. Коли додається ще й елемент унікальності, вибір стає важчим у декілька разів. Людям складно викинути речі, якими вони ще досі користуються (функціональна цінність), які зберігають корисну інформацію (інформаційна цінність) та з якими пов’язані сентиментальні відчуття (емоційна цінність). Коли такі речі важко придбати або замінити (елемент унікальності), позбутися їх стає ще важче.
Процес відбору того, що залишити, а що викинути, відбуватиметься плавніше, якщо ви розпочнете з речей, стосовно яких легше зробити вибір. А поступово наближаючись до важчих категорій, ви вдосконалите своє вміння ухвалювати рішення. Категорія одягу – найлегша, оскільки елемент унікальності в ній дуже незначний. Натомість фотографії та листи мають не лише високу емоційну цінність. Вони єдині у своєму роді, тому за них потрібно братися наприкінці. Особливо це стосується фотографій, тому що зазвичай ми знаходимо їх випадково, коли сортуємо інші категорії, та в зовсім неочікуваних місцях, наприклад між книжками чи документами. Найкращий порядок це: спочатку – одяг, потім – книжки, документи, категорія «різне» (комоно) і наостанок – милі речі та подарунки на згадку. Доведено, що такий порядок найефективніший, враховуючи рівень складності завдання щодо зберігання. Нарешті, дотримання такого порядку загострює наші інтуїтивні відчуття щодо того, які саме речі викликають радість. Якщо ви можете суттєво пришвидшити процес прийняття рішень, просто змінивши порядок викидання речей, то хіба не варто спробувати?
Не дозволяйте сім’ї підглядати
Марафон прибирання створює купи сміття. На цій стадії єдина катастрофа, яка може призвести до гірших наслідків, ніж землетрус, – це поява експерта з переробки сміття, якого називають «мама».
Одна з моїх клієнток (назву її «М») жила з батьками та сестрою. Вони поселилися у своєму будинку п’ятнадцять років тому, коли М ще була в початковій школі. Вона не тільки любила купувати одяг, а й зберігала ті речі, які мали для неї емоційну цінність, наприклад шкільну форму чи футболки, пов’язані з різними подіями. Вона зберігала їх у коробках, які розставляла на підлозі, поки там не стало місця. Сортування та організація цих речей зайняли п’ять годин. До кінця того дня вона назбирала п’ятнадцять пакетів непотребу, враховуючи вісім пакетів з одягом, двісті книжок, різні іграшки та вироби, зроблені своїми руками в школі. Ми акуратно поставили всі пакети біля дверей на підлозі, яку, нарешті, було добре видно, і я саме збиралася пояснити один дуже важливий момент.