Чорт забирай, спрацювало!
Вискочивши з води як праща, човен своїм рухом забезпечив Джейкові таке необхідне йому прискорення. Правильно розрахувавши час, він якомога вище викинув угору другу руку — і таки зачепився за край борту. Ледь-ледь, але зачепився.
Тепер у нього була опора. Зібравши останні сили, Джейк підтягнувся і нарешті виволік своє тіло на палубу.
Він у безпеці! Він урятувався!
Але побачивши, як Кетрін ризиковано схилилася над лівим бортом, Джейк відразу ж збагнув: тепер треба рятувати Марка.
Розділ 33
Джейк став пробиратися палубою, ризикуючи з кожним своїм хитким та непевним кроком утратити рівновагу та знову вилетіти за борт.
Коли він нагнувся під гік, іще одна потужна хвиля все ж таки збила його з ніг і ледь не змила з палуби, але останньої миті він ухопився за кріпильну планку й повиснув на ній, скриплячі від напруження зубами і до крові кусаючи губи. Розпластавшись на животі, Джейк кинув погляд на Кетрін, яка відчайдушно намагалася витягти Марка з води. Линва погано піддавалася, але вона все тягнула її. її тендітне тіло зігнулося так, що жінка стала схожою на горбунку. То вже не була колишня Кет, еге ж? Усі члени родини Данів ставали впертими бійцями.
«Господи! — подумав Джейк. — Та невже ж я такий виснажений, що нічим не зможу їй допомогти?» Невже їм удвох не вдасться витягти Марка?
— Я йду на допомогу! — заволав він. — Тримайся, Кетрін!
Підвівшись із палуби, Джейк подолав останні десять футів, що їх розділяли. Хутко вхопивши линву, що тримала Марка, він визирнув за борт і побачив, як хлопець ледь не захлинувся через величезну хвилю, що на нього накотилася. Голова його заледве виднілася над поверхнею води.
— Благаю, Джейку, допоможи, — тільки й змогла сказати йому Кетрін.
Він глянув на її руки і побачив, що з долонь крапає кров. Линва буквально пошматувала їх, але Кетрін і не збиралася відпускати її.
Він теж не збирався її відпускати. І став тягти з останніх сил. Повільно, дюйм за дюймом линва почала піддаватися.
Але цього було замало, цього і близько не вистачало, щоб витягти Марка з води. Джейк озирнувся, видивляючись на палубі щось підходяще, але крізь пелену дощу його поле зору являло собою одну велику розмиту пляму. Раптом він побачив те, що могло б допомогти.
— Лебідка! — вигукнув він. — Електрична лебідка!
Та от тільки була вона надто від нього далеко. Втім, спробувати можна…
І Джейк кинувся до стерна. Щоб не впасти, він тримався за поруччя. Коли він повернувся до Кетрін, то в руках у нього був моток грубої мотузки. Швидко прив'язавши її ковзним вузлом до Маркового ременя, він посунув вузол на максимально можливу відстань від борту.
А потім звернувся до Кетрін, міцно взявши її за руку:
— Коли я змотуватиму мотузку лебідкою, пересовуй вузол до Марка. Увесь час пересовуй.
Кетрін кивнула, і Джейк увімкнув лебідку.
Лебідка пищала. Лебідка стогнала. Лебідка погрожувала зламатися, не витримавши вантажу.
Проте не зламалася. Повільно, але впевнено стала вона витягувати Марка з буремного океану. І нарешті він опинився на палубі. Змерзлий та тремтячий. Але живий. І схожий на того малого хлопця, яким він колись був.
Кетрін обняла його так само міцно, як щойно тримала линву. Вона ніяк не хотіла відпускати свого хлопчика, і у Джейкових очах закрутилися сльози.
— Найголовніший улов дня! — вигукнув він, охоплений почуттям полегшення. — А тепер — хутко вниз!
— А як же якір? — спитала Кетрін.
— Та Бог з ним, тепер нам уже не втекти від шторму. Нині нам доведеться його перечікувати.
Розділ 34
Але перед тим як спуститися в пасажирську каюту, Джейк виконав одну дуже важливу роботу — взяв риф головного вітрила. При його площі, зменшеній більш аніж наполовину, вітри не зможуть перекинути яхту. Принаймні, Джейк сподівався, що цього не станеться.
Одначе з хвилями була зовсім інша історія. Тут протиставити лютій силі моря було нічого, окрім, хіба що, схрещених пальців.
— А тепер — мерщій униз! — прокричав Джейк. — Ставайте ззаду мене й хапайте мене та одне одного за талію!
Кетрін і Марк слухняно кивнули, не заперечуючи й не ставлячи зайвих запитань.
Отак і попрямували вони втрьох до пасажирської каюти, немов якась некваплива змія, котра, до того ж, хильнула чарчину. Втім, усе вийшло добре. Опинившись у безпеці на сходинках, вони відстібнули свої ремені.