— Ні фіга собі! - знову промимрив Ґордон. — Ну в тебе й вигляд!
— Бачив би ти мого суперника, — стенув плечима Пітер. — Та знаю, знаю: невдалий жарт.
Кожному адвокатові, хоч би яким управним він був, потрібен власний адвокат. У особі Ґордона Ноулза Пітер мав одного з найкращих у Нью-Йорку. Тільки Пітер був неперевершений у судовій кімнаті, а Ґордон спеціалізувався на тому, щоб його клієнти ніколи туди не потрапляли.
— У мене погані новини і гарні, — почав він. — Гарна новина — це те, що отой хлопець не збирається позиватися. Коли я пояснив йому, хто ти такий, і розповів про твоє горе, він охолонув і сказав, що вдовольниться оплатою всіх його медичних витрат плюс скромною компенсацією моральних збитків.
Пітер байдуже знизав плечима.
— А які ж тоді погані новини?
— Погані новини полягають у тому, що на даний момент коло відділку вже зібралося з десяток знімальних телевізійних груп.
— Швидко ж поширюються чутки!
— Еге ж. А зображення й фотографії — іще швидше. По дорозі сюди я випадково дізнався, що хтось із гостей міста, що сиділи на фонтані, мав при собі відеокамеру. Тому не виключено, що ролик з вашою бійкою невдовзі з'явиться на Ю-тьюбі.
Пітер прогарчав спересердя — і досить переконливо:
— От сука!
— Та отож. Я сам роздосадуваний. Це ще одна вагома підстава для того, щоб організувати все так, аби тебе непомітно вивели через гаражний вихід.
— Ні, я не хочу, щоб мене непомітно виводили, — заперечив Пітер.
Ґордон здивовано підняв свої кущасті сивуваті брови. Він явно цього не чекав. А чекав, що Пітер похвалить його за винахідливість.
— Але ж… — почав був він.
Пітер перервав його.
— Зараз мій публічний імідж мені до сраки, — сказав він, затуляючи обличчя руками. Проте крізь щілину в пальцях він і далі пильно спостерігав за своїм адвокатом.
Ґордон являв собою перший і, напевне, найважчий етап у розробленому Пітером плані забезпечення додаткового захисту. Ґордон Ноулз був метикуватий чолов'яга; серед випускників Гарварду зазвичай усі були такі. Він також напрочуд управно грав у покер, а це означало, що він міг прекрасно розпізнавати блеф.
Цікаво, а мій розпізнає?
Але Пітер теж був міцний горішок. До того ж він усе добре продумав і не збирався намагатися успадкувати всі гроші Кетрін. Щоб відвести від себе підозри у навмисному вбивстві, він мав зробити так, аби всі його жаліли. І чим дужче жалітимуть, тим менше підозрюватимуть.
І якщо для того, щоб викликати співчуття, треба влаштувати бійку і дістати по пиці в Мангеттені, то нехай так і буде. Тому що так міг учинити лише чоловік, настільки вбитий горем, що втратив над собою контроль.
Ґордон Ноулз повільно кивнув голово.
— Вибач, — сказав він. — Зараз я міркую як адвокат, а мав би міркувати як твій друг. Я забув, як важко і боляче тобі зараз. Кетрін, дітлахи…
Ось-ось, саме так. Біль, страждання Пітера тепер вповні проявилися на його обличчі у вигляді крові та синців. Як публічне засвідчення його печалі через тяжку втрату.
— Тобі дійсно не треба нікуди ховатися, — сказав Ґордон. — Ми разом вийдемо крізь парадні двері. Не переживай, я з тобою, друже.
— Дякую, — сказав Пітер. — Дякую тобі за все. Ти мені дуже допоміг.
Друже.
Ґордон обернувся і гукнув копа, щоб той відімкнув двері камери.
— Ага, забув тобі відразу повідомити, — сказав Ґордон, знову обернувшись до Пітера. — Розумію, що тобі зараз не до цього, але мені телефонував адвокат Кетрін. Тобі відомо, що троє дітей були єдиними спадкоємцями, вказаними в її заповіті?
— Ні, — збрехав Пітер і, заплющивши очі, розпачливо похитав головою.
— Це означає, що…
— Я не хочу грошей, — простогнав Пітер. — Я хочу, щоб вони всі повернулися.
— Знаю, знаю. Але і в цій справі я теж мусив діяти саме як твій адвокат і розшукати тебе тут. — Ґордон схрестив руки на грудях. — Що ти робитимеш із цими грошима, то твоя особиста справа. Можеш віддати їх на доброчинність. Моя ж справа — вчинити так, щоб це рішення ухвалив саме ти, а не хтось інший.
Пітер повільно кивнув. Ну, якщо ти вже так наполягаєш, Ґордоне…
Розділ 75
Дітям нічого не треба мені казати, бо все й так видно в їхніх очах. Ясно, що я виглядаю так само жахливо, як і почуваюся. І почуваюся я дедалі гірше.