Ну, час.
— Чому ти плачеш, мамо?
Я кажу йому правду.
— Це через Джейка. Я і досі сильно за ним сумую.
— Я теж.
— Знаю, мій маленький. Саме про це я й хотіла з тобою поговорити.
— Я щось зробив не так? — питає Ерні.
— Та ні, зовсім ні.
То я дещо зробила не так. Але це найкраща і найприємніша помилка у моєму житті, за яку я ніколи не буду жалкувати.
Я придивляюся до Ерні, до його очей, до обличчя, і мені здається, що я бачу його якось по-новому, наче вперше дізналася, хто він насправді такий.
— Мамо? — питає він. — Ти ж хотіла щось мені сказати.
— Так, любий, хотіла.
І я кажу. Я розповідаю Ерні, хто його справжній батько.
Розділ 110
Після того як увечері я розповіла Ерні правду і нічого, крім правди, вранці у суді я теж присягаюся говорити правду і нічого, крім правди. І поки що все йде нормально.
Коли завершую давати свої свідчення Ноланові Гіту та іншим представниками обвинувачення, то єдине, на що мені хочеться поскаржитися, — це твердість лавки для свідків. Невже б вони надірвалися, якби обладнали цю лавку м'якими подушечками, га? А якщо серйозно, то мені здається, що наразі у мене все виходить досить непогано. Здається, присяжні мені вірять або і співчувають нам відверто через те лихо, яке спіткало нашу родину. А одна бабуся скраю в першому ряді, так та взагалі має такий вигляд, що залюбки кожного дня безкоштовно пригощала б нас тістечками.
При цьому маю таке відчуття, ніби мої слова важать не надто й багато. Максимум, що я можу довести, — це те, що я жінка, яку вправно обдурив талановитий пройдисвіт. Мені здавалося, що я одружуюсь із дійсно визначною особистістю. Звідки мені було знати, що чарівливий Пітер Карлайл насправді є брехливим, шахраюватим і готовим на вбивство негідником?
І це було основне. Я ніяк не могла знати наперед, хто такий Пітер. Інколи мені й досі важко у це повірити. Мій чоловік намагався вбити мене і всю мою родину.
— Тепер питання до свідка від сторони захисту, — оголошує суддя Барнет. Мені відразу ж холодок поза спиною пробіг.
Досить було Ґордонові Ноулзу підвестися з лави захисту, як до мене враз дійшло, що все лише тільки починається. Не може все завжди йти нормально і гладенько на суді, де розглядається справа про вбивство.
— Докторе Дан, ця подорож із дітьми на яхті була вашою ідеєю, чи не так? — запитує він.
— Так, — відповідаю я.
— Наскільки я розумію, містер Карлайл не мав до її організації жодного стосунку?
— Так. Хоча Пітер Карлайл знав про неї задовго наперед. Точніше, за кілька місяців.
Ноулз радісно вишкіряється.
— Зрозуміло. Ви хочете сказати, що через те, що він знав про неї заздалегідь, у нього було доволі часу, щоб ретельно спланувати вбивство вашої родини?
— Я просто кажу…
— Між іншим, чимало людей знало наперед про вашу заплановану подорож — наприклад, ваші колеги в Лексинґтонському шпиталі.
— Я більш аніж впевнена, що ніхто з них не бажав моєї смерті.
— А ви сама, докторе Дан?
Я ошелешена.
— Я не впевнена, що зрозуміла ваше запитання. Будь ласка, сформулюйте його якось інакше, добре?
— Ви певний час лікувались у психіатра, чи не так? — питає Ноулз.
— Так, я буваю на прийомі у психоаналітика. І так чинять багато людей.
— Ви приймаєте антидепресанти?
Мить — і я відчула, як моя кров, котра, дякувати Богові, досі грілася на слабкому вогні, починає закипати. Слова «отетеріння» та «огида» і близько не передають того, що я відчуваю в цей момент.
— Ви і справді хочете сказати, що я мала до цього якийсь стосунок?! — питаю я Ноулза тремтливим від обурення голосом.
— Ваша честь, поясніть, будь ласка, свідкові, що лише я наразі маю право ставити запитання, — самовдоволено вишкірився Ноулз.
— Гадаю, ви якраз і зробили це замість мене, адвокате. Давайте далі, — каже суддя Барнет, кинувши на нього суворий погляд.
— Залюбки, — проспівав Ноулз. — Це була так собі, лише розминка…
Розділ 111
Ноулз обертається до мене і підступає ближче. Настільки близько, що я відчуваю запах його дорогого одеколону з дизайнерської серії парфумів. Скоріше за все, це «О де Помпу», а може, й ні… Мені ніколи не подобався цей чоловік. Навіть тоді, коли він був на прийомі, присвяченому нашому з Пітером одруженню. Тепер це навіть важко уявити. Приятель Пітера піддає мене перехресному допиту на суді, де розглядається справа про вбивство!