Згодом у якійсь давній церкві випадково побачила статую демона і напис під нею — Асмодеус. Мабуть, таким чином я дістала підтвердження… Описуючи природу довкола Вовчих Гір, я згадувала Ельзас свого дитинства. Саме там краєвиди дуже схожі на ті, де відбуваються події повісті. Я виростала серед старих церков і замків, статуй ангелів і лицарських поховань. Містечко Вовчі Гори — то поєднання рис країни мого дитинства та країни мрій».
Треба сказати, що перша мова, на яку перекладено першу книжку для дітей Еви-Марії Люнд «Викрадач ангелів», — українська. Можливо, й тут криється якась незвичайна випадковість, бо ж у нас, в Україні, теж є чимало замків, оповитих таємницями, і стародавніх церков, і добрих ангелів-охоронців. Тож пригоди ангела та його приятелів, що наважилися протистояти нечистій силі й лиходійству задля порятунку міста та храму, будуть нам близькі й зрозумілі.
Зоя ЖУК