хаті. Там у них народився син, Олександр Іванович, я за ним трохи
наглядала. Він також закінчив Харківський Університет і останнім часом
працював завідуючим кафедрою у комунальному коледжі. Після
народження сина молодій сім’ї почали будувати нову хату , далеко від
Коржівки, за Залосиком.. Знову вся сім’я допомагала, особливо багато
працював дідусь Іван Іванович. Ми з Віктором Львовичем носили
робітникам їжу на обід, далеченько було йти, але подорож приємна.
Бабуся готувала завжди борщ обов’язково з м’ясом та кисиль.
Вільшанські пагорби, сади, будинок школи, Коржівка – це
найдорожчі спогади в моєму житті, які надихали мене протягом цього
часу!
„Бо сонце сходить тільки там
Де вперше я його побачила”.
15.04 2021
Підготовка для розміщення в мережі Інтернет, Віктор Шкляр, 2021