Але так тільки здавалося. То був мій суперник ― Вілсон, ― що здригався в останніх корчах. Його маска й плащ валялися там, де він їх кинув, ― на підлозі. Й кожна ниточка його одягу, кожна риса його своєрідного обличчя були достоту моїми власними!
То був Вілсон, але з його вуст уже не чулося й шепоту, і я подумав, що й сам можу сказати за нього:
«Ти переміг, а я програв. Але віднині ти також мертвий ― мертвий для світу, для небес і для надії! У мені згасло твоє життя, й, придивившись до моєї смерті, ― адже я ― це ти, ― ти побачиш, як безжально ти вбив сам себе».
______________________________________
© ГАБЛЕВИЧ М. Б., переклад з англійської, 1992.