Ніякий орган або посадовець не має права припиняти приведення у виконання виправдувального вироку, що навіть не набрав законної сили.
Виправдувальний вирок є актом державної влади, що реабілітує громадянина. Суд від імені держави проголошує його невинність, відновлює його честь, добре ім’я, статус повноправності.
Повна реабілітація виправданого неможлива без компенсації йому майнової шкоди (збитків), заподіяної невинному необґрунтованим притяганням до кримінальної відповідальності.
Відшкодування майнової шкоди, заподіяної виправданому необґрунтованим притяганням до кримінальної відповідальності, являє собою досить важливу гарантію охорони майнових прав громадян і засіб зміцнення законності і підвищення відповідальності посадовців слідчих, прокурорських і судових органів за належне виконання покладених функцій.
Тому при постановленні вироку суд зобов’язаний роз’яснити виправданому порядок звернення до суду з цивільним позовом з даного питання.
Для аналізу наведемо текст статті 306 КПК РФ, яка так і називається «Резолютивна частина виправдувального вироку».
1. Резолютивна частина виправдувального вироку повинна містити:
1) прізвище, ім’я і по батькові підсудного;
2) рішення про визнання підсудного невинним і підстави його виправдання;
3) рішення про скасування запобіжного заходу, якщо він був обраний;
4) рішення про скасування заходів по забезпеченню конфіскації майна, а також заходів по забезпеченню відшкодування шкоди, якщо такі заходи були прийняті;
5) роз’яснення порядку відшкодування шкоди, пов’язаної з кримінальним переслідуванням.
2. При постановленні виправдувального вироку, винесенні постанови або ухвали про закриття кримінальної справи з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 24 і пунктом 1 частини першої статті 27 цього Кодексу, суд відмовляє в задоволенні цивільного позову. У решті випадків суд залишає цивільний позов без розгляду. Залишення судом цивільного позову без розгляду не перешкоджає подальшому його пред’явленню і розгляду в порядку цивільного судочинства.
3. У разі постановлення виправдувального вироку, постанови або ухвали про припинення кримінального переслідування з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 27 даного Кодексу, а також в інших випадках, коли особа, яка підлягає притягненню як обвинувачений, не встановлена, суд вирішує питання про направлення прокуророві кримінальної справи для провадження попереднього розслідування і встановлення особи, яка підлягає притягненню як обвинувачений[68].
Таким чином, суди РФ, коли в суді не встановлена подія злочину або підсудний непричетний до вчинення злочину, приймають рішення про відмову в задоволенні цивільного позову. При виправданні підсудного з інших підстав суд залишає цивільний позов без розгляду.
У резолютивній частині вироку при виправданні внаслідок відсутності події злочину може бути записано таким чином: «Іванова Івана Івановича по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, виправдати у зв’язку з невстановленням події злочину».
У резолютивній частині вироку при виправданні внаслідок недоведеності участі підсудного у вчиненні злочину може бути записано так: «Іванова Івана Івановича по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, виправдати за недоведеністю участі в його вчиненні».
У резолютивній частині вироку при виправданні внаслідок відсутності складу злочину може бути записано таким чином: «Іванова Івана Івановича по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 УК України, виправдати за відсутністю в його діях складу злочину».
Необхідно звернути увагу на те, що у виправдувальному вироку не слід без крайньої необхідності вказувати на протиправність дій осіб, що не притягнені до кримінальної відповідальності. В той же час саме у виправдувальному вироку іноді необхідно вказувати на неправомірну поведінку потерпілих, оскільки саме це може бути обставиною, що свідчить про невинність підсудного. Наприклад, виправдати підсудного у зв’язку з наявністю в його діях необхідної оборони можна не інакше, як встановивши, що інша особа вчинила суспільно небезпечне посягання на об’єкт, що охоронявся законом.
Зразок резолютивної частини виправдувального вироку:
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Лойка Євгена Володимировича по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 4 ст.187, ст. 304 КК України, виправдати за недоведеністю участі в їх вчиненні.
68
Коментарий к Уголовно-процессуальному Кодексу Российской Федерации. Под редакцией заслуженного юриста РФ, доктора юридических наук, профессора Петрухина И.Л. — Москва., 2003 г. — С.417.