Розлігшись у червоному оксамитовому кріслі, створіння кліпало здивованими очима. Воно прицмокнуло розпухлими губами й запитало:
— Мошьпане Дж’мал, та книжка… там дійшьно такє-во пише?
Джамал кивнув.
Створіння кивнуло у відповідь.
— Праль’но пише, — занурені в роздуми старі очі вивчали власне відображення у відполірованому боці срібного кухля з джулепом. — Мошьпане Дж’мал? — запитало воно. — А ви в Бога віруєти?
Джамал трохи нализався. Він відповів:
— Мені подобається те, що Бог створює, але я визнаю, що не віддаю йому належне, — схилившись ближче до істоти, він змовницьки додав: — Якби я молився хоча б половину того часу, скільки витратив на пошук порно в Інтернеті, то був би спасенний. Не сумніваюся. — Він пустотливо всміхнувся: — Я лише хочу любити Бога хоча б наполовину стільки, скільки я люблю деякі його прекрасні, найкращі творіння.
Чим би воно не було, створіння начебто зрозуміло. Отоді воно могло бути тим, чим є насправді: старою білою жінкою з блекфейсом, яка боїться, що її виселять із родинного дому. Побачивши, як пом’якшали риси обличчя створіння, Джамал раптом усвідомив правду. Його найбільшим страхом було те, що цей горбатий химерний гном змириться зі своєю природою. Він повернеться назад до буття наляканої бабусі. Жінка покине цей будинок і забере з собою його історію. Джамал хвилюється не лише за написання книжки. Джамал залишиться сам зі своєю владою, королем у палаці, але без цього дурнуватого блазня. Цей пустотливий сміховинний клоун — єдина людина в його житті, у товаристві якої він почувається комфортно.
Він ніколи й не передбачав, що влада буде такою самотньою.
Ніхто ніколи не повірить і слову цього блазня, тож він може висповідатися йому в будь-яких гріхах. Його лякало те, наскільки сильно йому потрібен цей безумець у ролі довіреної особи. Загадувався, хто кому був потрібен більше.
Щоб припинити цю мить, король потягнувся до спітнілого глечика, що стояв на боковому столі. Не чекаючи прохання, він налив істоті повну склянку.
Смакота налила собі ще бокал вина. Безпечніше було здаватися п’яною, ніж наляканою. Поліція не заарештує жінку напідпитку, але вони переслідуватимуть ту, що крадькома всміхається і надто швидко крокує вулицею, залишаючись у тіні, й відвертається від світла фар, яке може відкрити її обличчя. Вона перевірила макіяж у дзеркалі у ванній і стерла слід від помади на передньому зубі. Хтось постукав у двері.
— Секунду, — відгукнулася вона.
Бокал з вином стояв на поличці біля ванної, біля порожньої пляшки з-під вина. Парфум, ледь не забула вона. Один пшик за колінами, по одному за кожним вухом. Вона перехилила бокал, тоді скинула трусики і шпурнула їх у кошик із білизною. Останній погляд у дзеркало подарував їй упевненість. Як і вино.
Відчинивши двері ванної, Смакота сказала:
— Вперед.
У коридорі чекав Фелікс. То був син Бель від її чоловіка, проте гомійський закон усе одно не визнавав такий союз. Тепер чоловік Смакоти, Джентрі, бавився в сім’ю з Джарвісом, так само як Смакота одружилася з Бель на величній публічній церемонії у неймовірному соборі Гарві Мілка[195], під час якої випустили кілька сотень білих голубів, а оркестр із двадцятьма чотирма музикантами грав під час прийому. Фелікс підносив обручки. Він знав, що лежить на кону.
Одна помилка, і когось з них заберуть на експорт. Їх відправлять у Центр утримання і зрештою переселять у Чорнотопію чи Білію, де вони ніколи більше не побачаться зі своїми близькими. На додачу до всього, тепер їм доводилося перейматися Феліксом. Він не такий, як інші хлопці. У віці, коли мав би підспівувати вінтажним міксам Ґлорії Ґейнор[196], він трішечки задовго роздивлявся маси жінок, яких вони минали на вулицях. Він зовсім, аніскілечки не був зацікавлений у тому, щоб ходити на побачення з іншими хлопцями, і це турбувало його маму. Вона наполягала, що в нього просто такий період. За кілька тижнів до Віку проголошення вона молила його не афішувати свою гетеросексуальність. Така поведінка щонайменше призведе до того, що його поб’ють самовпевнені хулігани. Щонайгірше, його депортують. Це буде востаннє, коли хтось із його батьків бачитиме його.
Фелікс залибився до Смакоти.
— Ну й гарячий же у тебе вигляд, — сказав він, охоплюючи поглядом її гладенькі ноги, ступні, затиснуті в туфлі на високому каблуку, високу крайку спідниці й низьке намисто. Схвально всміхнувся її новому нарощеному волоссю і мазку блиску в улоговині грудей. — Побачення? — Він кивнув на порожню пляшку вина в одній руці, порожній бокал в іншій, на руки з довгими наманікюреними нігтями.
195
Harvey Milk (1930–1978) — перший відкритий гей, обраний на державну посаду в штаті Каліфорнія.
196
Gloria Gaynor (1949) — американська співачка. Завдяки пісні