У своєму телефоні він ґуґлив: Чепменів список людей, яких потрібно вбити.
Джонні Карсон[70]
Марлон Брандо
Волтер Кронкайт[71]
Джордж Кемпбелл Скотт[72]
Жаклін Кеннеді Онассіс
Джон Леннон
Елізабет Тейлор
Міркуючи порномозком, Волтер крався вулицями зі своїм списком і випнутими кишенями пальта, пильнуючи за одним із кількох можливих батьків. Жебраки не вибирають. Деякі з його можливих наставників були навіть не чоловіками, а леді, біржовими маклерками чи махінаторками нерухомості, головне, щоб вони могли настановити його в чаклунстві заробляння грошей. Волтер тупотів тротуаром, ніби поліцейський, що здійснює нагляд, зі списком у телефоні, доповненим фотографіями і запропонованими ймовірними місцевостями для полювання на фінансистів. Він постійно думав: Шаста. Думав: вираз обличчя Шасти, коли він заявиться в її кімнату в гуртожитку, весь стильний, на приватному літаку з вервицею коней для поло, щоб таємно забрати її туди, де, на додачу до всього, її чекатиме Бейонсе у ролі нової дружки. У своєму телефоні він ґуґлив: список людей, яких потрібно вбити, за версією Чарльза Менсона.
Стів Мак-Квін[73]
Річард Бертон[74]
Том Джоунс[75]
Френк Синатра
Елізабет Тейлор
З мотком клейкої стрічки в пальті він крокував уздовж Волл-стрит. Піднявся по Лексинґтон-авеню до універмагу «Блумінґдейлз», пантруючи навколо, не певний того, як упорається з реальною зустріччю. Кровожерливі мільярдери в їхньому природному середовищі. Може бути так, що він ітиме за своїм новим батею квартал за кварталом, доки вони не опиняться перед червоним світлом світлофора на розі 57-ї, очікуючи на зелений. Він підступить до цього Майкла Блумберга[76] і запитає:
— Ви часом не Воррен Баффет?[77]
Його аристократична, патріархальна шкіра виглядатиме блідою і крихкою, ніби сигаретний папір. Він зміряє Волтера знудженим презирливим поглядом, і той заперечить словами:
— Можливо, вам буде цікаво, в мене при собі Ґлок-15[78], — і сміливо продемонструє випин у кишені пальта.
Це приверне увагу чоловіка. У ту ж мить Волтер наказав йому спіймати таксі, і вони обидва залізли всередину. Волтер продиктував водієві адресу у Квінзі[79], точку за кілька кварталів від місця, де він залишив орендовану машину. Вони вдвох їхали в тиші, Волтерів випин упирався в нирки чоловіка, що служив для Волтера квитком у життя, де йому не доведеться впихати все своє існування лише у вечори суботи. Для більшої рішучості Волтер пошукав іще порно. Він витягнув пачку насичених смолами сканку[80] жувальних гумок і запропонував одну водієві. Таксист узяв, не зовсім розуміючи, що це. Волтер запропонував одну цьому Бернару Арно[81], але він відмовився, тож Волтер закинув її собі до рота й почав жувати. Він сказав:
— Я не збираюся вас кривдити.
Цей Амансіо Ортеґа[82] й запитав:
— Вам пістолет потрібен для того, щоб мене не кривдити?
Волтер відповів:
— Мені потрібно лише позичити ваш мозок на кілька днів.
Поки вони минали велич Нью-Йорка з усіх боків машини, цей Карл Альбрехт[83] запитав:
— У тій гумці часом не було ковтунців?
Волтер запитав:
— Чого?
— Ковтунців із кишені, — повідомив він Волтеру. — На жуйці, яку ви мені так щедро запропонували. — Піднісши обидві долоні вгору, він звернувся до даху машини, благаючи: — У моєму віці, з тією цінною дрібкою життя, що мені залишилася, чому це я маю довіряти якомусь молодому негіднику, який так щедро пропонує мені дешеву жуйку, вкриту брудом?
Волтер відчув якісь волосяні нитки між зубами. Його щоки палали від сорому, але він не хотів підтверджувати слова чоловіка, випльовуючи жуйку з вікна. Натомість він сказав:
71
Walter Cronkite (1916–2009) — американський журналіст, ведучий вечірніх новин на телеканалі
72
George Campbell Scott (1927–1999) — американський актор, відомий роллю у фільмі «Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу» (1964).
74
Richard Burton (1925–1984) — валлійський актор, відомий своїм баритоном і ролями у постановках Шекспіра.
80
81
Bernard Arnault (1949) — французький підприємець, інвестор, колекціонер, найбагатша людина в Європі за версією журналу
82
Amancio Ortega (1936) — іспанський підприємець, володіє текстильними брендами
83
Karl Albrecht (1920–1914) — німецький підприємець, довгий час вважався найбагатшою людиною в Німеччині.