Томас приземлився в багнюку й відкотився. Скочив на ноги і почав танцювати навколо істоти, рубаючи і штрикаючи ножем, розбиваючи шишки.
Хлопу хлоп, хлоп.
Пірнаючи й відстрибуючи, Томас ухилявся від млявих ударів лез на кінцівках істоти. Рубав і колов. Хлоп, хлоп, хлоп. Залишилося всього три шишки, чудовисько ледь ворушилося. Томас без жодних вагань став над ним, широко розставивши ноги, і швидкими рухами розбив світні нарости. Шишки з сичанням згасли, і чудовисько здохло.
Томас озирнувся, чи не потребує хтось допомоги. Тереза свого монстра прикінчила, Мінхо і Хорхе — теж. Ньют схопився за хвору ногу, а Бренда допомагала йому добити почвару.
За декілька секунд усе закінчилося. Жоден монстр не ворушився. Жовтогарячі лампочки не горіли. Кінець.
Засапаний Томас подивився на берг, що був за двадцять футів. У цю мить двигуни завелися, і корабель почав зліт.
— Відлітає! — крикнув Томас якомога голосніше, вказуючи на єдиний засіб порятунку. — Швидше!
І тільки-но останнє слово зірвалося з його вуст, як Тереза схопила його за руку і потягла за собою до корабля. Послизнувшись у калюжі, Томас заточився, але швидко вирівнявся і помчав уперед. Позаду пролунав грім, спалахнула блискавка, осяваючи все небо. Долинув ще один крик. Інші хлопці бігли поруч — ліворуч і праворуч, попереду і позаду. Ньют шкутильгав, і Мінхо наглядав за ним, щоб той не впав.
Берг уже відірвався від землі на три фути. Піднімаючись у повітря, він кренився набік, готовий щомиті полинути вперед. Двоє глейдерів і три дівчини уже вилізли на платформу люка; берг продовжував зліт. Приспіли інші хлопці й теж почали залазити.
Коли до люка підбігли Томас і Тереза, дверцята вже піднялися до грудей. Учепившись у гладку поверхню долонями, Томас підстрибнув і, закинувши на дверцята спершу праву ногу, потім ліву, перекотився. Корабель злітав. Хлопці досі забиралися на борт, допомагаючи залізти в берг останнім. Тереза ніяк не могла вчепитися за край дверцят.
Томас нахилився, вхопив її за руки і втягнув усередину. Дівчина впала просто на нього, обмінявшись із ним коротким переможним поглядом. Підвелася і разом з Томасом перехилилася через край перевірити, чи не відстав ще хто-небудь.
Берг, піднявшись на шість футів, збільшив крен. З краю дверцят звисали троє; Гаррієт і Ньют витягали незнайому дівчину, Мінхо допомагав Арисові, й тільки Бренда безпорадно хвицала ногами, намагаючись підтягнутися.
Впавши на живіт, Томас підповз до неї і вчепився в праву руку, а Тереза — в ліву. Через дощ дверцята зробилися слизькі, й Томас під вагою Бренди почав був з’їжджати вниз, до краю, але раптом зупинився. Глянувши назад, він побачив, що їх із Терезою за ноги тримає Хорхе: сівши, він уперся в підлогу п’ятами.
Томас, повернувшись назад до Бренди, смикнув її за руку, і за допомогою Терези її вдалося затягнути наполовину. Далі пішло легше. Бренда отримала опору, і, поки забиралася на борт, Томас іще раз подивився на землю під кораблем. Та наче падала вниз, забираючи з собою трупи жахливих велетнів, дохлих і мокрих, з обвислими клаптями шкіри, які колись сяяли жовтогарячим світлом. А поряд з ними залишилися тіла людей: полягло їх небагато, і Томас їх не знав.
Він відсунувся подалі від краю, відчуваючи неабияку полегшу. Прорвалися — переважна більшість. Прорвалися через психів, бурю і монстрів. Прорвалися. Обмінявшись поглядами з Терезою, Томас обняв її — міцно і забувши на мить про зраду. Прорвалися!
— Хто ці двоє?
Томас обернувся на окрик. Коротко стрижений рудий чоловік спрямував чорний пістолет на Бренду і Хорхе. Вони двоє сиділи й тремтіли поряд, усі в синцях, наскрізь змоклі.
— Відповідайте! Хто-небудь! — крикнув чоловік.
Томас промовив, не встигши як слід зміркувати:
— Вони допомогли нам пройти через місто. Без них ми б не дісталися прихистку.
Чоловік різко обернувся до Томаса.
— Ви… підібрали їх дорогою?
Не розуміючи, до чого він хилить, Томас кивнув.
— Ми уклали угоду. Обіцяли, що вони теж отримають ліки. Все одно наших поменшало.
— Це не має значення, — сказав чоловік. — Вам не дозволялося підбирати містян.
Берг набирав висоту, та дверцята люка ще не зачинилися, тож вітер вільно влітав у вантажний відсік. Якщо судно потрапить у зону турбулентності, хто завгодно може випасти на землю і розбитися.
Томас звівся на ноги, сповнений рішучості відстояти домовленість.