Після втрати оригінальних дощечок — як я тверджу — цей його відпис став документом число 1.
Дружина покійного Міролюбова завірила ці манускрипти і цілий архів Міролюбова (15.000 сторінок) інж. Скрипникові.
Він вилучив з нього манускрипти, які не були оголошені та оголосив їх окремим виданням, подібним до попередніх.
Пан А. Кирпич переклав ці нові тексти, на цей раз краще від попередніх, все ж таки з помилками щодо граматики старого часу. Все ж таки подані тексти у первісній транскрипції Міролюбова. Але знову у відписах п. інж. Скрипника із ману скрипту Міролюбова. Я вірю, що відписи є совісні, але все ж таки це не оригінал.
Скрипник пише: „Копії є дуже нечіткі і без попередньої підготовки не надаються для фотокопіювання. Крім того їхній розмір є більший за Дін А-4 формат, який я вживаю в моїй циклостилевій машині. Зменшення ж формату оригіналу зменшує також і його чіткість. Це були причини, які спонукали мене (покищо) не робити фотокопій знайдених текстів, а переписати їх на машинці- Зацікавлені читачі, чи наукові дослідники можуть замовити фотокопію кожного бажаного їм тексту за попередньою оплатою собівартосте і пересилки.
І знову історія повторюється. Ми дорікали Міролюбові, що не зробив фотокопій усіх дощечок. Бо — очевидно не мав грошей. А ось сьогодні та сама загроза стає перед затратою оригіналу відпису, бо... нема грошей. (Дозволю зауважите, що не брак грошей, а брак часу примусив нас відкласти фотокопії на пізніше, щоб не задержувати публікацію неоголошених текстів. В частині VI Влес Книги всі відписи подані як фотокопії. М. Скрипник)."
Не знайдеться установа, яка пошанує справу важливосте найстарших староукраїнських текстів. Навіть, якщо є наукові сумніви щодо автентичносте текстів, то саме цей відпис грає важливу ролю в цьому питанні і гроші на досліди не повинні наражувати української культури на можливу втрату. Якщо тексти виявляться автентичними у дослідах — так думаю вже сталося — то майбутні покоління будуть проклинати нас за таку легковажність до пам'ятників культури. Треба, отже,
46
про цю справу голосно крикнути перед громадою, яка розкидає мільйони на менш важливі справи...
Не знаю, яка газета дасть мені голос в цій справі, але мовчати годі.
Заяви п. інж. М. Скрипника в цій справі якісь надто лаконічні. Треба, чи можна думати, що Цими текстами він диспонує.
Тут треба не фотокопій, не тільки „бажаного тексту", але цілість манускриптів відпису Міролюбова: їх роля така, як Єка-теринського списку „Слова про Похід Ігорів" після згоріння манускрипту. Отже, треба забезпечити збереження цілого манускрипту і то його попередньо друкованих і недрукованих частин. При наявності помилок і помилкових відчитань оригіналу, це конечне, як Основа наукового досліду.
При цій пагоді вийшла наверх ще одна плутанина Кура. А саме: Міролюбов вислав Курові чотири фотографії дощечок. Появилася друком тільки одна. Були суперечливі заяви в цій справі. Тепер оголошено лист Кура, в якому він потверджує отримання чотирьох фотографій. Мої ствердження про крутійства в цій справі редактора Кура були цілком вірні. Але де тоді три інші?.. З листа виходить, що Міролюбов мав чотири негативи фота. Де ж вони?.. Як я пишу, вияснення Скрипника надто лаконічні і не заторкують цієї найважнішої справи. Це ж ідеться про фотографії оригіналу. Моя аналіза єдиної дощечки у фотографії доказує скільки там помилок відчитання, отже, транскрипції Міролюбова,
Але нарешті справа може попасти в руки українських учених.
Самі тексти.
Самі нові тексти дуже цікаві і вносять багато нового, саме в релігійний зміст текстів.
Стрічаємо нові імена Божеств. Між ними важлива ідентифікація Індри з Перуном. Дія Перуна у всесвіті!!!
Бачимо там теж постать „Питар Діяй" — це безсумнівно Батька (санскритське Пітар) Дня і Світла (грецьке Дзевс Патер).
Вишній вже відомий із попередніх текстів. Але стрічаємо Іствар, і я думаю, що це старша назва Ісьвара.
Існує пам'ять про Веди.
Пам'ять про час, коли віщуни стояли начолі громади,
тощо.
Мова згущена, поетична, міцно народня конструкція.
47
Незрозумілі слова старої мови. Деякі зрозумілі із спів-тексту. Старі форми як „Братар" замість „Брат", зовсім згідно з протоевропейським звучанням. БРАТАР, ПІТАР, СВАСАР і т.п.
Історичні згадки вимагають досліду, але тут я спокійний за вислід. В „Слові про Похід Ігоря" маємо приклади існування старої історії. Є теж у тексті „Карна" і „Жаля", відомі із „Слова".
До речі: маю тільки один примірник нового видання текстів. Очевидно, зроблю, що зможу.
Перше питання: Яка преса прийме мою довшу заяву в справі збереження текстів для дослідників і музеїв?
„Канадійський Фармер" від деякого часу не друкує нічого про справи Віри. Але ж це справа науки. Маю на увазі самі тексти як пам'ятник культури і духовости незалежно від того, чи хто вірить чи ні, як у „Слові".
Володимир.
БОЖЕСТВЕННЕ ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
(Аналіза дощечки ч. 16, „Влес Книга")
Фотостат дощечки ч. 16
48