Важніші завваги до тексту.
Ближчого розгляду вимагають перш за все ті місця, де мій переклад ріжниться в основному змісті від інших дотепер оголошених.
Отже, перший український переклад дав нам А. Кирпич. ! Він оголошений у „Влес Книзі", частина Т в лютому 1968-го року, на сторінці 11. За цим перекладом пішли інші перекладачі, тому його розгляд важливий. Читаємо там:
„І він нігде не мав мужів про дочок своїх, так молив бо--гів, аби рід його не пересікся. І Дажбо почув мольбу ту і по мольбі дав йому ізмолене, бо ж були видані заміж тії. Се бо трапляється між нами і маємо виряжатися: се ж бо Ясна чте-мо, тут бог Влес отроча несе, до нього сходимся і піднімаємо до Бога нашого і тому речемо хвалу: „Будь благословен вождь нині і присно, од віків і навіки". Сказано єсть про кудесників, але те прошедше не завернеться".
Як бачимо у перекладі немає ні слова ні про чудесне народження, ні про двох синів. Взагалі немає у перекладі граматичної форми двійні, або дуалісу. У благословенні стрічаємо якогось „вождя", якого я в тексті не знаходжу.
Нещодавно появився теж вибір із текстів „Влес Книги" в англійській мові. Я надзвичайно втішився тим зусиллям пана Віктора Качура та його молодих студентів, про яких він згадує. В основному, однак, він теж іде за текстом А. Кирпича.
Наведім це місце:
Victor Kachur: The Book of Vles (Vles Knyha), translated from the Old Slavonic. Columbus, Ohio, 1973.
„And Dazhbo gave him the thing prayed for, because the daughters were given in marriage. For this happens araong us, and
56
we have to depart. For it is the light that we read — which god Vles brings to our young men. То him we соте together, and call to our god, and to him we speak praise:
,,Be (thou) a blessed leader, from now and for ever, from the ages to the ages."
Wy say this of the miracle makers. And that which has gone by will not return."
Отже розглянемо текст після слів:
„А Дажбог почув тую молитву і дав йому те, що він вимолив."
Слідує текст:
ТАКО БЯ — себто просто ТАК СТАЛОСЯ. Коротке ствердження як вислід молитви і рішення Бога. Так сталося. І далі автор розкаже нам, як саме сталося оте;
ОЖЕЩА И ТАЯ СЕ. -
Це найважніше місце тексту. Ключ до зрозуміння цього місця — це слова „ТАЯ СЕ". Зовсім певно, я зрозумів це місце. Слово „ТАЯ1' — це абсолютівум часу теперішнього від „таїти". Таку форму абсолютівум стрічаємо ще в архаїзмах Шевченка:
„І МИ ЧИТАЯ ОЖИВАЄМ" себто „і ми читаючи оживаємо".
Все ж таки я беру кожне слово під побільшуюче скло лінгвістичної аналізи. Не вірю собі і заглядаю до словників, бо ж слова в ріжних часах можуть мати ріжний зміст.
Отже знаходжу:
ТАИТИ — оккультаре (лат.) та КРІПТЕЙН (грецьке).
Це у Мікльосіча.
Отже не маємо сумніву, що ці слова значать: ТАЮЧИСЯ, себто діючи у спосіб невидимий, тайно. Доказано.
Розглядаймо ОЖЕЩА, я читаю ОЖЕНЩА, носовий звук або затратився, або його пропустив автор.
Слово походить від коріня ЖЕН — грецьке ҐЕН, санскритське ДЖА і ДЖАН-ДЖАНА — рід, грецьке генос — гігно-май. Воно значить РОДИТИ, звідси ЖЕНА — родителька. Оженшувати — це стара кавзативна форма, що значить спричинювати роджсння, себто запліднити, оилодотворювати.
Форма ОЖЕЩА чи ОЖЕНЩА є аористом замість ОЖЕ-ЩЕН (носове ЕН, яке я не можу написати на моїй машинці). Таке носове ЕН перейшло в певну добу на А, отже ОЖЕНЩА — це аорист. Можна теж думати, що це той сам абсолютне.
57
Отже значення: ЗАПЛІДНИВ ЇХ, або ЗАПЛІДНЮЮЧИ ЇХ.
Слово „И" — це двійня виключно для жіночого роду, писане в пізніших текстах через „ЯТЬ". Значить: знахідний відмінок, „ЇХ ДВІ", себто дві дочки Батька Русі.
Підметом в обох випадках може бути тільки ДАЖБОГ із попередніх слів.
Не можна перекладати тексту „оженив їх", бо про жінок кажемо „видати заміж". В цьому випадку мусила б теж бути згадка і про цих женихів. Але ж тоді немає змислу „ТАЯ СЕ".
Цей ясний, але чудесний текст зовсім не йшов в голову нашим перекладачам.
Бо ж мова тут про зачаття, яке вони, як християни, мусили б визнати як т.зв. „Непорочне".
Дальші слова потверджують це значення:
БО ГРЕНДЕ МЕЗЕ НИ
. Я читаю: БОГ ГРЕНДЕ МЕЗЕ НИ, але коли б читати навіть так, як е, то це не змінить змісту. ПЕРЕКЛАД:
БОГ ЗІЙШОВ МЕЖИ НИХ, або БО ЗІЙШОВ МЕЖИ НИХ, підмет буде тоді як у попередніх словах.