Звучання назв Божеств не іранське, а виразно ведійське. Отже як це пояснити? Чи впливи ведійські замандрували до Мітанні у Малій Азії, чи теж вони були там в народі. Якщо так, то ведійські Божества постали ще на протоіндоевропейському грунті. Отже, це питання первісної Батьківщини Арійців. Де ж вона була? Це питання знову спірне, як довго існує знання про Риґведу. Але денебудь приписати цю Батьківщину, то це вже тут — отже перед мандрівкою і опануванням Індії арійськими походами і завоюванням — ще перед тим на спільному, чи вже зрізничкованому грунті, постали основні ідеї та основи культу Рнгведи. Це не обов'язково значить, що їх форма і цілість там же постала. Ні! Ні! Ригведа постала на грунті Індії, але несла у собі спадщину спільноти первісних протоіндоевро-пейців.
Тут я мав перевагу над європейськими вченими. Я знав низку назв — підкреслюю, НИЗКУ НАЗВ — із слов'янської мітології, мітології в останках, але з виразною низкою спільних назв.
Я мав тут за собою Макса Мюлера, хоч я з ним не згоджувався у справі дати.
Висновок, який я зробив, був такий:
Якщо це так, якщо Ригведа постала на спільному грунті, тоді саме тут я найду сліди і ідеї, які допоможуть мені до відтворення старої забутої рідної релігії наших предків. А філософія найстаршого часу поможе мені до натхнень її модерного оформлення.
Звідси моє поглиблення студій Ригведи, а головне, вник-нення у її глибший, не відразу видимий зміст.
Так я відтворив, чи вірніше сотворив МОЮ BIPУ, головно у творах „ПОВСТАНЬ ПЕРУНЕ", „ГИМНИ ЗЕМЛІ" та най-важніше в „ПРО ПЕРУНА ЗНАННЯ ТАЄМНЕ" у формі старинних упанішад.
Ці твори я вивіз і видав у Німеччині якнебудь, аби їх тільки зберегти, в Авгсбурзі, в роках 1946-1947.
В тому теж часі, себто 1946-47 (це для пригадки) я став членом-основником УBAH у Авгсбурзі разом із проф. Курінним. Я став посміховищем табору. Мовляв, ми вернемось в Україну за шість місяців, а тут Шаян закладає Академію. Моя
72
відповідь була: можливо, що ми за три місяці вернемось, то краще вернутися з Академією, як із порожніми руками. Академія постала в кімнаті ч. 76 Сомеказерне. Вдалося професорові Курінному запросити проф. Д. І. Дорошенка, щоб ласкаво погодився бути першим президентом УBAH. Постала секція орієнталістів. До неї належав проф. Державші. Він мешкав у тій самій кімнаті. Також д-р Марко Антонович — тепер у Монтреалі — став членом УBAH, нажаль, не чую про його пращо. Не буду тут писати про долю УBAH. Але на одному з перших її з'їздів я виголосив дві праці:
„Вступ до Ригведи" і „Пурушасуктам",— себто „Гимн про Чоловіка". Сама наукова сторінка була для мене як хліб із маслом, бо ж за мною був величезний доробок студій і праць у Львові. Але я не мав ані наведень, ані конечного апарату. Якось я роздобув частинно у Мюнхені найважніші джерела і в короткім часі мав і матеріял і праці. Але своїм звичаєм остаточне оформлення відкладав на три тижні перед з'їздом, а тут... Довелося писати листа до Президента Америки в обороні „дісплейсед персонс". Писалося по ночах. Я скінчив начас і після їх виголошення — скорочуючи другу працю — я перший раз зомлів. Мене забрали до німецького шпиталю. І це був перший вибух моєї недуги.
Підчас кризи Академії в Німеччині, проф. Курінний іменував мене керівним членом групи Орієнталістів і рівночасно керівним членом групи Літературознавства. Але тут... сумна доля. Я вишлю Вам фотокопії цієї номінації.
.
В такому стані стрічаюся з Влесовою Книгою. І тут сталося ЧУДО! Бо саме тут я знаходжу потвердження обох моїх тез до праці про Ригведу і рівночасно...
ВКАЗІВКУ НА ЧАС І МІСЦЕ ПОСТАННЯ КНИГИ ВЕЛЕСА. Це той самий час, що і Гимнів Ригведи. Отже, Сонце сходило весною у констеляції ОРІОНА І КРІТІКАС — не знаю з па-м'яти європейської назви. Був час спільноти і був час розподілу і власного розвитку, як теж історичної долі.
Моя листа спільних Божеств багато довша як та, що знайдена в БОХАЦЕОЙ. Зокрема друга і нещодавно опублікована частина 5-та Книги Велеса із матеріялів неоголошених Мі-ролюбовим, принесла ще назви МІТРИ І ІНТРИ, себто ІНДРИ.
Назви БОГ, ПЕРУН, СВАРОГ (як СВАРГА), АҐНІ, ритуал
73
Жертви і багато понять були мені відомі із порівняльного віро-знавства, але не МІТРА, ІНТРА, ВИШНІЙ, а далі релігійне словництво, як ШАР, ЯГНИЩЕ, CУPA як напій Сурія теж напій і Сонце — це все відноситься до часу спільної спадщини. Нова доба для дослідів і... НОВА ДОБА ДЛЯ ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА.
А тут приходить ще на відсіч Археологія України.
Заговорила ЗЕМЛЯ, ЗЕМЛЯ СТАЛА ЗА СВІДКА.
Тут мушу перервати писання... Бо це я писав у Гимнах Землі... Тепер плачу.
Місто БОХАЦЕОЙ має 5.000 літ. Були триповерхові будинки так як на острові РУГІЇ декілька тисяч літ пізніше. Хто ж будував це місто?
Продовжую.
Стає може ясно, що тепер маю в руках докази на два боки:'для Ригведи і для Книги Велеса!
Отже у шпиталі я зажурився долею цих двох праць з років 1946-47. Загляньмо в очі дійсності: я міг не вернутися...
Тому, не слухаючи лікарів я передав ці праці до бюро Ксерокс, щоб дістати три копії.
Вийшла прикра пригода. Вони друкували цю пращо на невластивій машині, яка не бере синьої краски. Оригінальний манускрипт був писаний синім чорнилом. Я заплатив за нечітку купу паперу... Зробив пробу на машині в бібліотеці і виявилося, що вона бере синю фарбу. Я пішов із протестами. Інспектор признав мені рацію і мені зроблять другу копію на машині, що бере таке письмо.
Буде готове на другий тиждень.
Вишлю три копії як дарунок на наше свято 2-го серпня...
Нажаль, не маю більше. Кошти винесли 24.50 ф. до цього таксівки, бо це далеко.
Покищо, я хотів би, щоб Ви зрозуміли, що мої студії, такого, як Вам здається далекого предмету і „чужого", мали свій змисл в історії мого Духа.
Мене називали на семінарі у Львові ВІСЬВАМІТРОЮ, грізним волхвом Гимнів Ригведи, автором гимнів до ІНДРИ.
Доля веде мене за руку. Не маю кращого місця для викінчення цих праць, як Бритійський Музей. Але я не буду їх рухати. Сьогодні я писав би багато додатків, але це не має кінця. Я писав би яскравіше і певніше себе про питання часу та місця
74
постання Ригведи. Але може краще залишити працю в такій спокійній формі. Очевидно, не маємо надій на друк. Крім того наш неграмотний „опонент"... мав би новий матеріял для вияву своєї неграмотности...
Передо мною багато праць. Може встигну докінчити деякі...
Праця про Великого Бога. Чому назва Бога стала загальною так, як латинське Деус, грецьке ФЕОС, німецьке Ґотт і т.д.
Праця про ПЕРУНА. До неї багато матеріалів. Прибуло становище Мюлера!
Праця про Богиню Світання готова в руках і у присвяті Ларисі МУРОВИЧ, що вже здобула Безсмертя в нашій історії.
Покищо доведеться кінчити.
Мушу написати ще іншого листа в загальних справах, їх є стоодна...
Зворушений Вашою любов'ю та відданістю
у важких годинах проби,
Ваш Володимир.
Лондон, 12. VII. 1974.