Для читачів моїх праць поява Трійці у старослов'янській Вірі не повинна бути несподіванкою. В моїй студії п.з. „Найвища Святість" читач стрінеться з виразно окресленим Божеством саме Триглава на ґрунті західнослов'янського городу Перуна — Штетина.
Відрізану голову статуї цього Божества з його святині переслав один із воюючих єпископів Святої Римської Держави Німецької Нації своєму папі, як тріюмфальний трофей.
У свідченні Ебона стрічаємо таке пояснення, що це Божество над трьома світами, себто цілим всесвітом. Пишу у згаданій праці (ст. 133 і далі), що даремно шукав цього трофею в каталогах Ватикану. При чому зазначую, що згаданий Ебон пише про це варварство християнського єпископа зовсім без ніякого засоромлення, а прямо як похвали гідний подвиг.
98
І ось наш текст приносить нам те саме свідчення про Триглава з окресленням Божеств, які складають чи творять разом Троїсто-Єдину Сутність цього Найвищого Божества.
При тому, окреслення Триглав не відноситься до якогось індивідуального Божества, але є збірним окресленням єдиної цілости Трьох Найвищих Божеств, які мають свої істоти і назви, але всі вони існують нероздільно і єдино, саме як Триглав. Триглав єдиний в Істоті і в своїй Божественній Природі.
Існування цієї Троїстости і рівночасно Єдности є, як сказано далі, „таїнством Віри", зрозумілому тільки на вищому по-надособовому та понад чоловікоподібному горизонті розуміння Істоти Найвищого Божества.
Пригляньмося отже трьом Найвищим Божествам Паїгге ону нашої Віри Забутих Предків.
Ці Божества це: СВАРОГ, ПЕРУН, СВАІІД1 ВИД, »бо СВЯТОВИТ.
СВАРОГ
Про Сварога я написав окрему працю, п.з. „Найвище Світло" (Студія про Сварога і Хорса) ще перед тим, заки я познайомився із текстом Книги Велеса. Тут мушу відіслати моїх читачів до докладного читання цієї праці, як передумову зрозуміння того, що пишу тут сьогодні.
У цій праці, на основі мовних критеріїв порівняльного овознавства як теж вірознавства, я датую назву і культ Сварога як найстарше і найвище Божество індоєвропейських народів.
Я не повинен був бути здивований, коли прочитав таке блискуче підтвердження моїх наукових висновків у тексті Книги Велеса, бо ж я був твердо переконаний в обоснованності й правильності моїх стверджень. А все ж я зазнав дивного духового потрясення, коли відчитав це й в інших місцях Книги Велеса.
Триголове Божество стрічаємо на грунті іконографії Кельтів. Кельти були в Україні.
Наш текст стверджує, що вчення „Триглава" постало в Україні у перших словах Дощечки ПА. „Се ви були перші, які поклонялися Триглаву і звідси здобули славу".
Отже, це велике вчення, яке підняло на вищий рівень релігійне відчування Божеств і вчинило цілий спір, про так зв. ..єдинобожжя" і „многобожжя", — беззмістовним.
99
Єдинобожжя залишилося упрошеною людиноподібною думкою, грубим перенесенням людської уяви про одного обмеженого чоловіка, от як володаря або тирана на небесах у безмежно складний і многогранний всесвіт.
Правдиве поглиблення вчення про Бога, починається там, де кінчиться наука вузької думки та уявлення про Бога, як чо-ловікоподібну Істоту, або по-грецькому т.зв. „антропоморфічну" суть Божества.
Суперечність в цілій історії людства, між єдинобожжям і многобожжям тут раз назавжди вирішена і розв'язана на нижчому рівні пізнання. Нажаль, ця думка вимагає теж вищого рівня здібности пізнавання та вникнення в природу світу.
Ми пізнаємо з'явища одною гранню, доцільністю і придатністю для нашого світу уяви про Космос. Направду ж, кожне з'явище світу є многогранне і многопроявне. Тимбільше все-; обіймаюче розуміння Істоти Бога.
Єдинобожжя вимагає поняття світу як двоподільного на Бога і на т.зв. „матеріяльний світ". Тоді, як для наших предків СВІТ був єдиною цілістю, але саме многопроявною і многоиа-зивною.
Зрозуміємо це краще саме з учення Книги Велеса. Послухаймо тільки та задумаймося глибоко...
СВАРОГ — ЦЕ ДІД БОЖИЙ
Він усьому Божеському родові начальником, себто „началом", у мові філософії „праначалом", основою основ і пра-причиною. „Бог — це початок" — навчав наш рідний філософ Сковорода. В образовий спосіб змальовує це наш Віщун як „всякому родові Вічне Джерело".
Вічне Джерело з якого випливає все, що існує. Випливає постійно та утримується постійно його Живучою Водою.
„Вічне Джерело, яке тече влітку, а взимі ніколи не замерзає". Простий, але глибокий та вірний образ природи Сва-рога.
Але зараз наш Віщун додає, що мова тут не просто про якесь людське, світове джерело, як на степу чи серед поселення.