Це Джерело Живої Води, себто Божественної, Таємної Сили, яка творить вічно, живить вічно та вічно удержує цілий всесвіт.
„І ми живемо, п'ючи ту Живу Воду, доки як і все до нього увійдемо".
100
100
Модерна наука говорила б тут тільки іншим образом. Вона вчила б про преріжні види випромінювання однієї Божественної Духової Сили, яка далі проявляється у всій творчій многогранності та многопроявності світу.
Вона розвивала б це вчення на прикладах, як це: Один промінь бачимо у сімох видах і перечислених дальших мішаннях цих видів.
Один видимий промінь має в собі ще багато невидимих видів існування. Все, що є многовидністю соняшної енергії. Але ця соняшна енергія — це для неї (науки) знову: щось позбавлене творчої духовости Істоти Бога.
А тут наш Віщун виразно вчить, що все походить від його Божественної Істоти і все до нього повернеться. Джерело не тільки поетичне порівняння для легкого розуміння Божественної Природи, яку нам неможливо обняти ні нашими змислами, ні методами науки, ні навіть розумуванням.
Все, що існує походить з якогось вже існуючого ,,живця".
Але Сварог — це Живець для всіх Живців. Все, що походить від Сварога тече від „його власного Живця".
Вернім до образу, який бачили наші предки. Джерелом і живителем Життя була для них Вода. Добре наводнення теренів Русі-України як лісостепу, так і лісової полоси було головною життєдайною силою цих теренів старинного поселення. Добре наводнення давало ті чудесні трави у полосі Дніпра, про які так поетично писав Геродот.
Соковиті буйні трави позволяли утримувати буйні череди коров і коней, яких життя неможливе без широких теренів випасання.
Бог Мітра в Авесті величається як „урупайяойті", себто Володар широких пасовищ. Тому ішла боротьба за ці життєдайні степи Русі-України. Тому любили ці терени наші пра-предки.
Але тут у розумінні істоти Найвищого Божества Сварога життєдайна вода українських земель ужита тільки як образ, як метафора.
Мова тут не про звичайну воду, але про Живу Воду.
Поняття Живої Води стрічаємо в народній мітології та переказах. Вона сцілює порубаного мертвого та привертав йому життя. Цією водою Валькірії германської мітології оживлю* вали побоєвище, щоб побиті герої могли далі жити і пирувати У Вальгалі.
101
ПЕРУН
Тут переходимо до розгляду Істоти Перуна даної нам у Книзі Велеса.
„І ми живемо, п'ючи ту Живу Воду, доки як і все до нього (себто Свйрога) увійдемо, до лук і гаїв райських і до Бога Перуна Громовержця, Бога Війн і Боротьби".
Увійти до небес Сварога — це і є те саме, що увійти до Бога Перуна. Вже тут, а далі ще виразніше стверджується Всеєдність Перуна з Сварогом. Він єдиний з ним, а разом з тим він ріжний у його проявленні у всесвіті. А саме:
„Про нього ми речемо, що він не перестає обертати Колесо Живучого Явлення. Він (Перун) веде нас на праву дорогу до боротьби та тризнування великого".
Два важливі та нові ствердження у „Вірую" наших забутих предків.
Світ для них — це Круг Явлення. В їх космогонії вони назвуть наш видимий світ старишшм словом „ЯВА".
В народі затрималося це слово для означення видимого
світу.
Кажемо: „Я бачив це немов на ЯВІ", себто немов у видимому, живучому тут світі.
І справді СВІТ — ЦЕ ЯВА для нас. Світ видимий, світ доступний для змислів і розуму, саме світ, як ЯВА. Тут нема його клясифікації як „світ матеріяльний". НІ! Це світ явленний для нас, світ для нас, світ, що в ньому живемо в цьому нашому житті.
До цього питання триподілу світу на ПРАВЬ, НАВЬ і ЯВЬ вернемося ще далі. Тут підкреслюю, що Володарем цього світу ЯВА, себто усього видимого, живого, — а все у цьому світі є живе — є Бог Перун. А він сам — це ріжний вид, чи аспект Істоти Сварога.
Друге ствердження це те, що саме Перун веде нас на Праву Дорогу. Ця дорога — це дорога відвічної боротьби. Сам Перун веде цю боротьбу з Протисилою Світу — саме з Чорно-богом. Ми, його сини, призначені вести цю боротьбу разом з ним.
Праведність — це праведна, справедлива боротьба.
У моїх студіях я стрінувся з молитвою про ведення до праведної боротьби у книгах Авести, у преславному гимні до Мітри.
Мітра — значить Друг, Приятель. Цю назву прийняли наші сусіди на теренах Медії та Персії на значення того самого
102
індоєвропейського Божества, як ITEPYH. Під назвою ІНДРА він найпопулярніший Бог у світі Ригведи.
Наші предки знали його під найбільше зрозумілим словом ПЕРУН, себто той, що бореться, той, що перемагає. ПРЯ у Книзі Велеса так і значить — боротьба. Про Перуна і Свянтеви-та так і сказано нижче, що вони „СЕН ПЕРУТЕ" себто борять-ся, саме вони два, бо форма „ПЕРУТЕ" — це двійня, себто форма тільки для двох, як „імате, бондете, вісте і т.д."