ДОЩЕЧКА 8, ПРОДОВЖЕННЯ 2
Переклад Проф. В. ШАЯНА
1. Це прилетіла до нас, вона сіла на дерево і співає Птиця, а кожне
2. перо є інше, сіяючи різними красками стома красками вночі і вдень, а співає вона
105
3. пісні до боротьби і на прю, щоб ми воювали з ворогами. А згадаймо про те, як наші
4. отцове, сьогодні у Сварозі Синім, дивляться на нас і краще усміхнутися до них,
5. бо ми з отнями нашими не єдині, але уповаємо на поміч Перунову.
6. А то ми бачили, як скаче у Сварозі вісник на коні білому. А він здвигнув меча
7. до небес і розторгнув облаки і громи, а потекла Жива Вода на нас. А ми пиймо її,
8. бо вона пливе до нас всякою життєдайністю. Пиймо її як здійснення Божественного життя на
9. Землі! А тут корова замунь іде до Поля Синього і починає
10. їсти траву ту, і дає молоко і тече то молоко до хлібів і
11. і світить вночі зорями над нами і це молоко бачимо.
12. І це є Дорога Права, а інших не маємо мати.
13. То ж стережи, потомче, слави тієї і держи твоє серце за Русь, яка є і перебуде
14. нашою Землею, а її боронитимемо від ворогів і помремо за неї, так як день помирає
15. без світлого Сонця, бо Темінь його заливає у вечір. "А вмирає вечір і є ніч.
16. А вночі Велес іде по Сварозі, по молоці небесному і іде до свого чертогу.
17. А на зорі звертається до воріт. Там ми ждемо його, щоб зачати співи і славити Велеса
18. від віку й до віку. І славимо його храмину, яка блестить многими вогнями і стається уся жертовни-
19. цею чистою. Це Велес навчив праотців наших орати землю, засівати мілини і жати снопи колосисті
20. на струждених полях, і ставити снопа при вогнищі у' хаті і почитати його як Отця Божого.
21. Слава отцям нашим і матерям, що вчили нас про Бога нашого і вели нас за руку
22. до Стежки Права. І так ідемо ми, а не будемо як хлібожерці. Ні, ми єсьмо
23. славуни Руси, які співають славу Богам і тому звемося славуни.
24. Від морського берега Годського моря ішли ми до Дніпра і далі, а ніде не бачили інших
25. мандрівних племен так як Русів, а тоті Єгуншти і Яги були відкинені, бо ми мали боярина
26. Оглендю, який узброївся нашим воїнством і повів нас до щастя.
27. Від утра до утра ми бачили інші лиха,
що діялися на Русі і ждали ми, що звернеться
28. на добро. А це не станеться інакше,
як сили свої не зв'яжемо разом і візьмемо
29. до наших мислей єдину мету. Бо так наказує нам голос праотців наших, а тому
30. зважмо, що не сміємо діяти інакше.
Ідім до степів ч.аших і борімося за живину
31. нашу так як гридні, а не як безсловесні скоти, які не свідомі... (Тут текст зіпсований.)
32. Ту бо красна зоря іде і ниже самоцвіти на убрання свої.
33. І ми її вітаємо від серця як русичі, а не як греки, які не знають
34. про Богів наших, а говорять злі невігластва. Бо це ми носимо ім'я слави,
35. а цю славу докажемо їм, ідучи на заліза їх, ідучи на них і на меч. Тут бо ведмедева
36. зупинилася перед борнею, чуючи про цю славу, а елани опинилися втікачами. І сказано
37. тими про русів: вони не забивають за ніщо, хіба примушені.
38. А греки ворогують по своїй похоті. Бо ж ті русове є горді
39. і дякують за хліб, не як греки, які беруть і зловляться на давця.
40. А про цю славу орли клекочуть повсюди, про те що русичі є вільні і сильні по степах.
107
Завваги: рядки 3-5 Сварог Синій — це старослов'янські Небеса і сам Найвищий Прабатько і Творець Всесвіту. Він — Найвища Істота, не є антропоморфізований. Y Чині і Існуванні Всесвіту бере участь через інші свої Потуги та Уосіблення, які є теж його Істотою.
Його природу та етимологію його назви я відкрив ще довго до появи „Влес Книги" і звітую про це в праці під заголовком „Найвище Світло". Генеза Всесвіту з Найвищого Світ-