125
40. І так ми будемо бачити ці Райські Степи у Сварозі, які вони сині.
41. І та синь іде від Бога Сварога. І Велес
іде там дбати про їхні стада. І живуть вони
42. на цілинах і Живій Воді. І немає там закріпачених, ані немає рабів інших.
43. І інші там жертви, бо немає там хліба, але є виногрози і мід і дають зерно
44. до тих молебенів. І так проголосимо славу Богам, які є Отці наші, а
45. ми є їх Сини. І будете достойні
у чистоті вашого тіла і вашої душі,
46. яка ніколи не вмирає і не завмирає в часі смерти тіл наших.
47. А тому, що впав у полі, Перуниця дає Води Живої напитися, а напившися її він їде
48. до Сварозі на Білому Коні і там стрічає його Перунько і веде до Блаженних своїх
49. чертогів і там перебуде він час
і отримає нове тіло. І так має жити
50. і радуватися сьогодні і до вічних віків, творячи за нас молитви.
ПРО MY3HKY ЗЕЛЕНИХ ТРАВ Заки перейду до розгляду цієї важливої частини Книги Велеса, хочу відмітити найсшіьнішу рідну рису цієї поеми. Зелені трави мають струни. І струнять свої шелести.
Це знає і розуміє тільки українська душа. Хтось вихований у Гайд-Парку Лондону, чи інших парках лордів, де трави є вистрижені на коротко і майже до коріння, ніколи не догадався б, що існує на світі музика шелесту трав.
Це українська поезія знає такі тайни. Вона знає, „про що тирса шелестіла" (С. Черкасенко). Вона розуміє розговори дубів, тайну лісового шуму. Леся Українка знає, що в лісі немає нічого німого, що все те, що там — живе, шумить і говорить і... має душу (пригадаймо поезії Антонича... ).
В моїй праці про джерела натхнень Лесі Українки доказую, що не тільки славний сивий Дід із урочища Нечімного був цим джерелом, але... дивне диво... саме Гимни Ригведи, які вона перша перекладала, за відкритими мною джерелами укра
126
їнською мовою. Тоді в неї, немов у старинної жрекині, відкрилася душа і серце на всю ріжноманітність істот і душ, що живуть у Нічемному. І Новаліс не думав про таке множество Дрі-яд у наших пралісах.
Немає теж нічого німого в степу. Хто з українських повістярів, зокрема 19-го століття, не включає в свої оповідання довші, прекрасні й натхненні описи природи? Опис сходу сонця набирає дуже часто змісту прослави.