Ось такий зміст їх Віри. Ось такий заповіт даний нам нашими забутими предками. Саме тому цінимо й шануємо що Книгу Велеса, як шануємо послання до нас у „Слові про похід Ігоря", як шануємо скрижалі Шевченка та інших пророків України.
В цьому розділі нас цікавить, однак, саме дійство Жертви, споконвічного священного обряду, як спадщини всіх арійських народів.
Отже, основою цієї жертви був торжественний акт пролиття у вогонь напою. Вогонь — а сам він є Божеством — саме
129
Божеством Вогню, ДАЖБОГОМ, споживаючи цю жертву сам собою і через нього передає і споживає цю жертву для Богів, викликаних натхненним жертовним словом священнодійств Жертви.
Цим напоєм була СУРА, приготована на МЕДІ.
Аналізою значення і походження словокореня СУЛ-СУР, я займаюся у моїй праці п.з. „Найвище Світло". Без студії цієї праці, все, що тут пишу, буде незрозуміле.
Священний звук цього слова пов'язаний з пракорінем, від якого походить означення й осмислення слова „Найвище Світло" саме як „Божого Діда" і „Прабога" відомого нашим предкам під іменем СВАРОГА, Божества Найвищого Світла, а отже й цілого Всесвіту. Він у своєму виді безконечного й без-початкового СВІТЛА є прасутністю Богів. Всі вони його СИНИ, безконечне світлопроявлення його всебічної, всеобіймаючої сутности. Звідси увесь сонячний світогляд наших прапредків, звідси їх благословення і вдячність Богам Світла і Дня. Звідси їх священно віровизнавчеве підтвердження — а не прокляття — світу та існування.
Від цього пракореня дальші окреслення Сонця як СУЛ-НЕ і СУНЕ в нашому тексті.
Я був здивований і натхнений таким блискучим підтвердженням вірнбсти моїх досліджень. Вважаю це тріюмфом модерної лінгвістики, яка дозволила мені добути із звуку слова його Божественний зміст.
Це було для мене рівночасно доказом автенгичности Книги Велеса. Розглянемо, як саме.
Отже слово СУРА стрічаємо в Ригведі. Воно означає рід олу, старинного напою відомого нашим предкам. В англійській мові воно звучить сьогодні „ЕЙЛ", а пишеться „АЛЄ". Слово СУРА згадується в Ригведі теж у зв'язку з Медом.
Це престаровинне слово звучить там „МАДГУ", але споруджували ол звичайно з інших рослин чи зерен. Очевидно, Су-ра приготована і виплекана на меді, мусила вважатися найвищої якости. Звідси наш гимн подає „МЕД-СУРА", себто Сура на Меді, або медова Сура.
Ця медова Сура підлягала дальшому процесові її дозрівання через заправу зіллям у ріжних часах і народів. В нашому тексті названо два зілля магічної сили, а саме Дев'ятисил і шал вія. Оба ці зілля відомі теж у народньому лікуванні. їх вла
130
стивості, як придатність до нашої жертви, мусять ще бути досліджені.
Тут слідує найцікавіше. Так заправлена CVPA була виставлена три дні на сонці. Це скріплювало очевидно дію сильної і бурливої ферментації так, що алкоголічні і евфорично активні властивості цього напою були скріплені. Цей процес був закінчений своєрідною дестиляцією, яка полягала на тому, що сферментований плин перепускали через вовнисту шкіру вівці, яка служила густим ситом у дестиляції.
Саме в цій дії приготовлення Сури стрічаємо подивугідну подібність до способу приготовлення СОМИ в обрядах і жертві Ригведи.
Важливе ствердження: В Ригведі стрічаємо дальший ступінь розвитку цього культу. Висновок: в глибині передісторії наші спільні предки, себто прапредки народів, які помандрували на схід і на південь, а далі до Індії, знали й передали (чи зберегли) цей спільний обрядовий культ жертви напою Сури. В Ригведі стрічаємо це слово на окреслення напою, що його пили мужі та герої отак, як сьогодні п'ється „Але" у староукраїнській вимові „ОЛ" — а сьогоднішній англійський „ЕЙЛЬ". Цей напиток відріжняється е Ригведі від його спеціялізованого виду, головне для ритуальних цілей, який звався СОМОЮ.
Про важливість обряду і жертви СОМИ свідчить факт, що ціла дев'ята книга Ригведи присвячена цьому культові. В його глибоко таємний символічний і релігійно-магічний зміст не можу тут увійти. Це предмет окремої студії. Тут підкреслю-ю тільки, що улюблений напиток Бога ШДРИ — нашого ПЕРУНА, зокрема перед битвами чи перед докопуванням його численних геройств, через які він славний. Це преулюблений Бог Героїв — наш ПЕРУН — знаний під ріжними пестливо-дружніми іменами в нашому тексті як ПЕРУНЬ, ПЕРУНЕЦЬ, ПЕРУНЬКО. Він Бог і рівночасно боєвий Брат, найвірніший Друг наших Героїв.