Увесь зворотний шлях вони мовчали. Сильвіо незвично суворо повівся зі своїм улюбленим авто, розбивши фару, і ледь не зіткнувся з якимось продуктовим фургоном. На щастя, карабінер, який став свідком цієї дорожньо-транспортної пригоди, не затримав їх, а лише скрушно похитав головою вслід несамовито заведеному власнику зеленого «Фіата».
Синьйор Конті уже третій день поспіль утримувався від зустрічі з Анею. Цей старий зовсім не був дурнем, а чинив безумства лише через свою закоханість. Утім зберігати паузу в стосунках із прекрасною дамою йому ставало чимдалі важче. Сильвіо подумав, що даремно так натиснув на Анну. Потрібно було б їй дати більше часу на роздуми. Тим більше що з колишньою дружиною не вдавалося розійтися по-доброму. Певно, якесь прояснення стосунків станеться, коли він відвідає Україну, познайомиться з синьйорою Шурою. Старий відчував, що так просто завоювати цю українську красуню йому не вдасться. Його палкість сприймають як настирливість, а щедрість — як марнотратство. Він намагався підшукати слова, які б переконали Анну в його коханні, — і почав писати вірші. Звісно, те, що виходило з-під його пера, важко було назвати поезією, зате це заняття хоч трохи вгамовувало жагу пристрасті, яка розпалюється тим сильніше, чим більш неприступним стає об’єкт бажань. Аби стишити душевний біль, старий навіть повернувся до свого давнього захоплення — живопису.
Серед бізнесменів середньої руки, до яких належав синьйор Конті, були свої виміри чеснот. Вважалося, що ступінь поваги, свободи і щастя, яким користується жінка, є пропорційним її красі. Сильвіо підійшов до мольберта. З нього дивилось обличчя коханої. Чорні очі, чорні брови, загадкова посмішка вишневих вуст. Аня вміла підкорювати чоловіків без жодних зусиль зі свого боку. Під час подорожі до Риму синьйор Конті відчув усю силу чарів цієї незвичайної жінки.
Під час вечері в готельному ресторані у неї був грайливий настрій, тоді як у її немолодого супутника, навпаки, завмирало серце. Вона, сміючись, почала йому ворожити по руці. У нього, сказала Аня, буде велике кохання, він страждатиме, досягне своєї мети, проте залишиться самотнім.
— А як там моя лінія життя? Скільки мені ще ходити по цій землі? — необережно мовив синьйор Конті, перебуваючи під гіпнозом Аниних очей.
Жінка хотіла було щось відповісти, але стрималась і відвела погляд.
— Вам потрібно пильнувати здоров’я і уникати надмірностей, до яких ви схильні. Тоді ви проживете не менш ніж дев’яносто років.
У нього були ще питання до прекрасної ворожки, коли сомільє перервав їхню розмову, запропонувавши вина.
Сильвіо зітхнув і переставив мольберт ближче до світла. Цієї миті у двері постукали, і на порозі виникла постать Діно. Йому відразу ж впало в око незвичне заняття старого.
— Прошу тебе, будь обачним. Твоя іноземка, ця отруйна квітка… Вона занапастить твоє життя!
Молодший Конті й Аня були антиподами. Різкий, інколи аж до відрази, самовпевнений і педантичний Діно пишався тим, що закінчив магістратуру Болонського університету і вів самостійний бізнес. Він чомусь вважав, що має право критикувати кожен крок батька. Молодика дратував подекуди кокетливий вигляд старого казанови і хвороблива пустотливість, яка останніми роками з’явилася в його поведінці. А втім Сильвіо, здогадуючись про ставлення Діно до себе, все одно любив сина. Їхнє покоління не розуміє батьків, якщо ті не відчувають себе старими.
Діти були слабкістю Конті. А от Розалінда, його колишня дружина, після того як з роками обриси її гарненької фігурки перетворилися на суцільний квадрат, тепер не викликала в нього ніяких ніжних почуттів. Тим більше після того, як жінка виказала таку черствість під час хвороби чоловіка.
Діно ніби вгадав думки батька.
— Мама не згодна з рішенням суду про розподіл майна і подаватиме апеляцію, — сказав він.
Так чи інакше це загрожувало подальшим намірам синьйора Конті. Для нього не було секретом, що Джина шпигує за ним і Анею і про все доповідає Діно, а той передає плітки Розалінді. Як тільки його наміри стануть відомі, колишня дружина не впустить можливості офіційно заявити про те, що має заперечення проти його нового шлюбу. Сильвіо відчув клубок у горлі. Син тим часом іронічно поглядав на нього своїми виразними очима, чекаючи відповіді.
— Та йдіть ви під три чорти! — не стримався старий і замахав на сина пензлями, які все ще тримав у руці.
Непроханий гість пішов геть, грюкнувши дверима.
Для уродженців Південній Італії родинна солідарність була і є понад усе. Недарма ж тут народилася мафія. Тільки інтереси родини були вартими уваги та якихось зусиль. Діно вважав, що батько не наважиться опублікувати оголошення про свій новий шлюб. Цим кроком було б розпочато процедуру легалізації перебування Ані в Італії. Проте в Розалінди з’явився би чудовий привід заявити про свої додаткові претензії на майно колишнього чоловіка. Далі мав би відбутися суд щодо неможливості депортації української іммігрантки. За цих умов ніхто не міг гарантувати, що рішення суду буде на користь Анни і Сильвіо. Треба все це якнайшвидше пояснити українській пройді.