Тільки гілля пам'ятає їхні руки
Тільки стара порепана кора
пам’ятає їхні босі ноги
А коли на небі сходить місяць
Стара шовковиця стає навшпиньки наче дівчина
Тягнеться до неба головою
Намагається заглянути за небокрай
Чомусь так самотньо і тривожно їй
Де ви хлопці?
28.06.2014
Наш чотовий — чоловік з химерами...
Наш чотовий — чоловік з химерами
Коли над полем бою сходить сонце
Він каже що це на дальньому блокпосту
запалили шину
Місяць у нього
це горло крупнокаліберної гармати
А море — це розплавлене олово
Чому воно солоне?
Тому що у ньому наші сльози піт сеча і кров —
Воно протікає крізь нас
Химерний чоловік погодьтеся
Але сьогодні він сам себе перевершив
Коли рано-вранці зайшов до нашого намету
і сказав
Усе — сьогодні війни не буде —
Так сказали по телевізору
На цілих три доби зупиняється війна
Ми тут давно помітили
Що люди діляться на людей
і людей з телевізора
Ми не любимо дивитися на людей з телевізора
Вони якісь несправжні з них дуже погані актори
Зрештою — у нас немає телевізора
А якби й був то ми дивилися б мультфільми
(вони правдивіші)
Чи «У світі тварин» (там більше добра і життя)
Ми саме доводили до ладу
свою зброю і амуніцію
Коли химерний чотовий ошелешив нас
не менш химерною новиною
Кулеметна стрічка завмерла в руках
у кулеметника Василя з Кременця
І його другого номера Сашка з Боярки
А потім наїжачилась
як спина доісторичної істоти
Чотири ручних фанати
які крадькома визирали з підсумка
Гранатометника Макса з Луганська
Коли почули таке поховалися в підсумок
наче злякані кошенята
Ви пробували зупинити швидкісний потяг
Поклавши на рейки монету?
Ви казали сонцю: постій отут не рухайся
У мене сьогодні ще так багато справ?
Ви благали жінку яка зібралася народжувати:
Дорогу замело повитуха запізнюється почекай ще три дні?
Дитина мусить народитися
Потяг повинен доїхати до своєї кінцевої зупинки
Сонце має догоріти наче палаюча шина
А на зміну дню небо викотить на позицію
Крупнокаліберну гармату місяця
І попелом осиплеться ніч
…У день коли не було війни
Ми втратили другого номера
Кулеметника Сашка з Боярки
І гранатометника Макса з Луганська
Кулі прилетіли з потойбіч війни
Наче злі шершні
Вжалили Сашка в шию
А Макса в серце
Мабуть на тому боці не знайшлося
химерного чотового
Який розносить химерні новини що війни немає
Або ж вони дивляться інші програми
Чи у них просто зламався телевізор
01.07.2014
Сиджу на березі моря...
Сиджу на березі моря, поряд стоїть автоматник, вдивляється в далечінь. Не можна бійцю скупатися в морі без того, щоб автоматник не стояв поруч. Завше пам’ятаємо, що інший берег — це берег ворога, до того ж спільні води, а там всяка кацапська нечисть водиться. Вата у воді не тоне.
Спиною чую — наближається чота. З полігону. Втомлені. В морі скупатися — і знову на вишкіл, хоча цього разу, може, і в бій. Тут усім у бій хочеться.