Цзилу спитав про те, що значить бути чеснотливим мужем. Учитель відповів:
— Це значить удосконалювати себе з благоговінням.
— І це все?
— Удосконалювати себе, щоб тим самим забезпечити добре життя інших.
— І це все?
— Удосконалювати себе, щоб тим самим забезпечити добре життя народу. Чи не саме це так сильно хвилювало ще Яо з Шунем?
Дожидаючись Учителя, Юань Жан сидів, розкинувши ноги. Учитель сказав:
— Хто в дитинстві не був сумирний і не слухався старших, дійшовши віку, не зробив нічого, що можна передати нащадкам, і в старості все продовжує жити, не вмирає, — це розбійник.
І вдарив його палкою по нозі.
Хлопчик із селища Цюе доповідав Учителю.
Хтось запитав про нього:
— він робить успіхи?
Учитель відповів:
— Судячи з того, що він сідає з нами, ходить нарівні зі старшими за віком, це той, хто шукає скорих результатів, а не справжнього успіху.
Глава 15. Князь чудотворний із уділу Вей
Князь Чудотворний з уділу Бей спитав про способи бойового шикування.
Конфуцій відповів:
— Я знаю, як розставити жертовні чаші та посуд, але як вишикувати військо — цього не навчився.
І наступного дня пішов з Бей.
У Бчителя, коли він знаходився в Чень, вичерпався запас зерна; усі, хто його супроводжував, похворіли, не могли підвестися. Цзилу був незадоволений, зустрівся з ним і спитав:
— І чеснотливий муж живе в злиднях?
Учитель відповів:
— Чеснотливий муж у злиднях не відступає; мала людина, терплячи злидні, стає розпущеною.
Учитель спитав:
— Ци, ти думаєш, що я з тих, хто вивчає багато і все запам’ятовує?
— Так, а хіба ні?
— Ні! У мене крізь усе проходить одне.
Учитель сказав:
— Ю, мало тих, хто розуміє, що таке чеснота.
Учитель сказав:
— Чи це не Шунь був, хто правив у бездіяльності? Що ж він робив? Повернувши обличчя прямо на південь, він шанував себе, і тільки!
Цзичжан спитав про те, що значить проявити себе.
Учитель відповів:
— Якщо твої слова чесні й правдиві, а вчинки шляхетні й сповнені шаноби, то проявиш себе навіть у землях варварів. Але як зможеш проявити себе, хай навіть і в рідних краях, якщо слова твої брехливі й нечесні, а вчинки позбавлені шляхетності та шаноби? Коли стоїш, то маєш бачити це подумки перед собою, а їдеш у повозці — бачити це, ніби воно прихилилося до поперечини. Тоді тільки й зможеш проявити себе.
Цзичжан записав це на своєму поясі.
Учитель сказав:
— Який прямий був хроніст Юй! він був ніби стріла, коли країна йшла по путі, і був ніби стріла, коли країна з путі сходила.
Яким чеснотливим мужем був Цюй Боюй! він ішов служити, коли в країні була путь, і міг приховувати свої здібності, коли в ній не було путі.
Учитель сказав:
— Коли не говорите з тим, із ким можна говорити, то втрачаєте таланти; а коли говорите з тим, із ким говорити не можна, то витрачаєте слова дарма. Але розумний нікого не втрачає і не витрачає слів дарма.
Учитель казав:
— Мужі високих помислів і ті, хто повні людяності, не погодяться заради збереження свого життя завдати шкоди людяності, але можуть лише пожертвувати собою, щоб до кінця бути людяними.
Цзигун спитав про те, як здобути людяність.
Учитель відповів:
— Ремісник спочатку обов’язково нагострить інструмент, щоб успішно виконати свою роботу.
Коли живеш у який-небудь країні, служи лише найдостойнішим з її сановників і веди дружбу з її найлюдянішими мужами.
Янь Юань спитав про те, як треба управляти країною. Учитель відповів:
— Додержуйся сезонів дому Ся, їзди в повозці дому Інь,
Носи шапку дому Чжоу, використовуй у музиці танець «весняний». відкидай наспіви Чжен І не зближайся з тими, хто красномовний. Наспіви Чжен розпусні,
Красномовні ж — небезпечні.
Учитель казав:
— Коли не відають далеких дум,
То не уникнуть близького смутку.
— Усе скінчено! Мені не траплявся ще той, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві насолоди.
Учитель сказав:
— Чи це Другий був із Цзанів Освічений, хто займав свій пост по-злодійськи? він знав про чудові якості Милостивого з люся, але не прагнув служити з ним разом при дворі.