Учитель казав:
— Людині й не бути правдивою? Не відаю, чи можливе таке. Якщо в малої чи великої повозки не скріплені голоблі з поперечиною, хіба на них якась їзда можлива?
Цзичжан спитав, чи можна дізнатися, що буде через десять поколінь.
Учитель відповів:
— Дім Інь стояв на підставах обрядів дому Ся,
Що зберіг із них і додав, можна знати;
Дім Чжоу спирався на обряди Інь,
Що зберіг із них і додав, можна знати;
І про тих, хто, можливо, йтиме слідом за Чжоу,
Нехай і за сотню поколінь, можна знати.
Учитель казав:
— Жертвопринесення чужому духові мають у собі лестощі.
Бездіяльність у мить, коли є можливість вчинити справедливо, означає боягузтво.
Глава 3. Вісьмома рядами
Конфуцій казав про Молодшого, в якого «вісьмома рядами танцюють при дворі»:
— Якщо це можна витерпіти, то що ж витерпіти не можна?
Три родини прибирали жертовне приладдя під звуки гімну «Аад».
Учитель про це сказав:
— Хіба ці слова до речі про діла трьох родин?
Учитель казав:
— Навіщо ритуали, якщо, будучи людиною, не проявляє людяності? Навіщо й музика, якщо, будучи людиною, не проявляє людяності?
Лінь Фан спитав про те, що головне в ритуалі.
Учитель відповів:
— Як багато важить твоє питання! Під час виконання ритуалу ощадливість краща за марнотратність; на похоронах почуття скорботи краще за ретельність.
Учитель сказав:
— У варварів при державцеві гірше, ніж у китайських землях без нього.
Молодший приносив жертви горі великій, і вчитель спитав Жань Ю:
— Ти не міг його утримати?
— Не міг, — відповів Жань Ю.
Учитель сказав:
— Шкода! Невже скажеш, що гора Велика менш розбірлива, аніж Лінь Фан?
Учитель сказав:
— Чеснотливий муж ні в чім не змагається, але якщо змушений, то хіба що в стрільбі з лука; він заходить до залу, вітаючи й по-ступаючись; вийшовши звідти, п’є вино. Він не полишає чесноти, навіть змагаючись.
Цзися спитав:
— Що означають рядки:
— Вторинне те, коли розмальовують біле, — відповів Учитель.
— І ритуал вторинний? — зауважив Цзися.
Учитель сказав:
— Хто мене розуміє, то це ти!
Тепер із тобою можна говорити про Пісні.
Учитель казав:
— Я міг би розповісти про ритуал Ся, та у Ци бракує свідчень; я міг би розповісти про ритуал Інь, та в Сун бракує свідчень. Усе через те, що не вистачає записів і тямущих людей. А якби вистачало, я міг би підтвердити свої слова.
Учитель сказав:
— Під час царського жертвопринесення я не хочу дивитись на те, що там робиться, з моменту наливання вина.
Хтось запитав про сенс царського жертвопринесення.
Учитель відповів:
— Про нього не відаю, а хто відав би, той управляв би Піднебесною так, ніби вона була б тут.
І вказав при цьому на свою долоню.
Учитель ніби зрів тих, кому приносив жертви. І ніби зрів духів, приносячи їм жертви. він казав:
— Якщо сам не беру участі в жертвопринесенні, то для мене його наче й не було.
Вансунь Цзя спитав:
— Що ова: «Догоджати корисніше перед вогнищем, ніж перед південно-західним кутом»?
— Неправильно сказано, — відповів Учитель. — Хто завинить перед Небом, тому не буде кому молитися.
Учитель сказав:
— Дім Чжоу мав приклад двох попередніх царювань, тому він видається освіченістю. Я слідую за Чжоу.
Увійшовши до великого храму, Учитель питав про все, що там відбувалось.
Хтось зауважив:
— І хто це вважає, що син цзоусца знає ритуали? Увійшовши до великого храму, він питав про все, що там відбувалось.
Учитель, почувши це, відповів:
— Саме в цьому й полягає ритуал.
Учитель сказав: