Вислови

9

Учитель сказав:

— Хто ступає на путь, але соромиться, що погано їсть і вдягається, із тим і говорити не варто.

10

Учитель сказав:

— У справах під Небесами чеснотливий муж нічого не шкодує і не нехтує, але чинить так, як справедливо.

11

Учитель сказав:

— Чеснотливий муж прагне доброчесності,

Мала людина сумує за своєю землею;

Чеснотливий муж воліє бути покараним,

Мала людина сподівається на милість.

12

Учитель сказав:

— Коли зважають лише на зиск, то множать лють.

13

Учитель казав:

— Які можуть бути труднощі, коли здатні правити державою відповідно до ритуальних правил поступливості? Нащо потрібен ритуал, коли не здатні правити державою відповідно до ритуальних правил поступливості?

14

Учитель сказав:

— Не журися, що тобі нема місця,

А журися через свою недосконалість;

Не журися, що тебе ніхто не знає,

Та прагни того, щоб зажити слави.

15

Учитель сказав:

— Шень! Крізь мою путь іде одне. Учитель Цзен із ним погодився.

Коли він вийшов, учні спитали:

— Що це значить?

Учитель Цзен відповів:

— У путі вчителя саме лише глибоке співчуття.

16

Учитель сказав:

— Чеснотливий муж осягає справедливість.

Мала людина осягає вигоду.

17

Учитель сказав:

— Зустрівши гідну людину, намагайтеся зрівнятися з нею; зустрівши негідну, заглиблюйтесь у себе.

18

Учитель сказав:

— Служачи батькові й матері, їх направляй якнайм’якше;

А бачиш, що не слухають,

Їх шануй, їм не супереч;

А турбуватимуть, ти не ремствуй.

19

Учитель казав:

— За життя батька та матері Далеко від них не виїжджай, а поїдеш, будь на одному місці.

20

Учитель сказав:

— Хто не міняє батьків шлях три роки після його смерті, можна сказати, що шанує той батьків.

21

Учитель сказав:

— Не можна не пам’ятати про вік батька та матері; для сина в цьому одразу і радість, і тривога.

22

Учитель сказав:

— Предки воліли промовчати, Соромлячись, що можуть не вчинити за словом.

23

Учитель сказав:

— У стриманої людини менше промахів.

24

Учитель сказав:

— Чеснотливий муж намагається говорити невигадливо, але діяти вправно.

25

Учитель сказав:

— Доброчесність не буває сама, у неї неодмінно є сусіди.

26

Цзию сказав:

— Наполегливий ти з правителем — І ось уже тебе зганьбили; Наполегливий ти з друзями —

І дружби тієї уже нема.

Глава 5. Гуньє Чан

1

Учитель сказав про Гуньє Чана:

— Оце хороший наречений. Він, щоправда, був у в’язниці, але це не його вина.

І віддав йому за дружину свою дочку.

2

Учитель озвався про Нань Жуня:

— їм не нехтують, коли у країни є путь; він уникає покарання, коли у неї немає путі.

І віддав йому за дружину дочку свого старшого брата.

3

Учитель озвався про Цзицзяна:

— О, це чеснотливий муж! Та як би він зумів ним стати без благородних мужів із уділу Лу?

4

Цзигун спитав:

— Яка я людина?

Учитель відповів:

— Ти мов посудина.

— Яка посудина?

— Коштовна жертовна посудина.

5

Хтось сказав:

— Юн справжня людина, але не позбавлений красномовності.

Учитель відповів:

— Навіщо йому красномовність? Хто шукає в прудкому язиці свій захист, того часто ненавидітимуть. Не знаю, чи має він людяність, але навіщо йому красномовність?

6

Коли Учитель узявся схиляти Цидяо Кая піти на службу, той відповів:

— Я в цьому не можу ще довіритися собі.

Учитель був задоволений.

7

Учитель сказав:

— Путь не в ходінні... Зійду на пліт і попливу у моря.

Чи не Ю буде тим, хто попливе зі мною?

Цзилу, почувши це, зрадів.

А вчитель вів далі:

— От Ю... він перевершує в хоробрості мене, але деревину для плоту ніде не знайде.

8

Войовничий із Старших спитав про те, чи людяний Цзилу.

Учитель відповів:

— Не знаю.

Але той став знову питати.