Насправді люди, які будують свою самооцінку на власній правоті, не дають собі змоги вчитися на власних помилках. Їм важко прийняти нові перспективи, важко встановити емпатію з іншими. Вони закривають себе для нової важливої інформації.
Значно корисніше — вважати, що ви не такий уже й розумний і багато чого не знаєте. Завдяки цьому вам вдасться уникнути залежності від забобонів і нічим не підкріплених переконань. Натомість легше буде вчитися й розвиватися.
4. Сприймати все позитивно. Є й такі люди, чия самооцінка залежить від здатності позитивно сприймати все на світі. Звільнили з роботи? Чудово! Буде нагода розібратися, що тобі насправді подобається. Чоловік зрадив із рідною сестрою? Ну що ж, нарешті розумієш, як люди насправді до тебе ставляться. Дитина померла від раку горла? Зате за її навчання в коледжі платити не доведеться!
Не буду заперечувати, що «бачити склянку наполовину повною» — це гарна здатність. Але гляньмо правді у вічі: життя іноді перетворюється на справжнє лайно, і наймудріше, що можна зробити в цій ситуації, — визнати це.
Заперечення негативних емоцій призводить зрештою до переживання їх глибше і довше, а то й до емоційного розладу. Бути постійно позитивним — це форма втечі, а не розв’язання життєвих проблем. І ці проблеми, до речі, якщо ви оберете правильні цінності та стратегії, мають вас зміцнювати й мотивувати.
Справді, це дуже просто: щось іде не так, люди роблять нам боляче, трапляються нещасні випадки. І ми почуваємося хріново. Це нормально. Негативні емоції — це необхідний складник емоційного здоров’я. Заперечувати їх означає зберігати проблеми, а не розв’язувати їх.
Із негативними емоціями треба робити ось що: і) висловлювати їх у соціально прийнятний і здоровий спосіб і 2) висловлювати їх так, аби не вступати в суперечність із вашими цінностями. Простий приклад: моя цінність — ненасильство, стратегія досягнення — не битися; тому коли я на когось серджуся, то висловлюю злість, але в жодному разі не затоплю йому в пику. Знаю, це дуже радикальна позиція. Але злість — це не проблема. Злитися — це природно. Злість — це частина життя. У багатьох ситуаціях злитися — це нормально. (Не забувайте, емоції — це лише реакція на щось).
Розумієте, затопити комусь у пику — от це проблема. Не злість. Злість — це тільки попередниця мого кулака на вашому обличчі. Не звинувачуйте попередників. Звинувачуйте мій кулак (або ваше обличчя).
Якщо ми змушуємо себе весь час бути позитивними, то заперечуємо існування проблем у житті. А коли ми заперечуємо проблеми, то самі себе обкрадаємо, бо забираємо в себе змогу розв’язати їх і стати щасливими. Проблеми надають нашому життю важливості й сенсу. Тому якщо відкинути проблеми, то наше життя стане пустим (навіть якщо і — можливо — приємним).
У довготривалій перспективі від марафонського пробігу ми стаємо щасливішими, ніж від шоколадного торта. Ми отримуємо більше щастя від виховання дитини, ніж від перемоги у відеогрі. Започаткування власного бізнесу разом із друзями, аби хоч якось звести кінці з кінцями, принесе нам більше щастя, ніж купівля нового комп’ютера. Так, усе це робити непросто, неприємно і неспокійно. Доводиться одну за одною вирішувати проблеми. Зате саме вони приносять миті справжньої, сповненої сенсу радості. А ще — біль, боротьбу, навіть злість і розпач. Але коли ви це зробите, то озирнетеся з гордістю й із вологими очима розкажете про свої досягнення онукам.
Як сказав колись Фройд: «Одного дня ви озирнетеся на роки боротьби і будете вражені, коли зрозумієте, що вони були для вас найщасливішими».
Ось тому такі цінності, як насолода, матеріальний успіх, бути завжди правим, сприймати все позитивно, — погані орієнтири для людини. Деякі найвеличніші миті людського життя не приємні, не успішні, не славні й не позитивні.
Просто треба міцно триматися за гарні, правильні цінності й стратегії, а насолода й успіх прийдуть самі — як результат. Це просто побічні ефекти правильних цінностей. А самі по собі вони просто перетворюються на емоційні кайфи.
Гарні цінності: 1) реалістичні, 2) соціально конструктивні, з) безпосередні і їх можна контролювати.
Погані цінності: 1) штучні, 2) соціально деструктивні, з) не безпосередні і їх не можна контролювати.
Чесність — це гарна цінність, бо її ви можете повністю контролювати, вона відображає реальність і дає користь іншим (навіть якщо комусь це неприємно). Натомість популярність — це погана цінність. Якщо це ваша цінність, і якщо ваша стратегія — стати найпопулярнішим хлопцем чи найпопулярнішою дівчиною на танцювальній вечірці, багато що буде залежати не від вас: ви не знаєте, хто ще прийде на вечірку, та й узагалі половини людей не знатимете. По-друге, цінність/стратегія не буде спиратися на реальність: вам може здаватися, що ви популярні або ні, але насправді ви навіть гадки не матимете, хто що насправді про вас думає. (До речі, люди, які бояться, що про них подумають інші, як правило, насправді бояться: усе погане, що вони самі про себе думають, відобразиться в думках інших людей).