І тут через відчинене вікно Тронної зали вдерлася скуйовджена гава Кагги-Карр. Вона мала право в будь який час з'являтись до правителя без доповіді, адже Кагги-Карр була найдавнішим другом Страшила. І саме їй завдячував Страшило своїм теперішнім високим становищем. Це Кагги-Карр порадила йому добувати мізки, коли він іще висів на кілку в пшеничному полі.
— Тр-р-ривога! — кричала Кагги-Карр. — По пташиній естафеті одержано дуже важливе повідомлення!
— Яке повідомлення? Від кого? — спитав Страшило.
— Повідомлення від нашого друга Залізного Дроворуба, — відповіла гава. — Він велить тобі негайно подивитись у чарівну скриньку і запевняє, що це дуже важливо!
— Де чарівна скринька? — занепокоївся Страшило.
Виявилось, що чарівної скриньки немає там, де вона завжди стояла. Прибиральниці набридло змітали з неї пилюку, і вона віднесла її до комори. І ось скринька стоїть перед Страшилом. Хвилюючись, він вимовляє магічні слова:
— Бірелья турелья, буридакль фуридакль край неба палає, роса опадає. Скринько, скринько, будь любенька, покажи мені Залізного Дроворуба!
Матова поверхня скла освітилася зсередини, Страшило з Діном Гіором схопилися за голови, а гава каркнула від жаху. Телевізор показав їм внутрішність зали Фіолетового палацу, а там на троні сидів Урфін Джюс і перед ним стояв зв'язаний Залізний Дроворуб!
— Біда… — простогнав Страшило. — Дроворуб у полоні… Так ось чому Стелла наказувала мені пильнувати цього підлого Урфіна Джюса! Але цитьте… послухаємо їхню розмову.
З телевізора виразно долинули Урфінові слова:
— Отже, ви вп'яте відмовляєтесь служити мені у Фіолетовій країні?
— Вп’яте я кажу вам ні, мерзенний загарбнику, і скажу те саме вдесяте і всоте!
Страшило виповнився гордістю за відважного друга, а гава прокричала:
— Ур-р-фін — стер-р-во!
На жаль, її лайку Урфін Джюс не розчув. Він наказав сторожі:
— Заберіть арештованого й посадіть до найглибшого й наймокрішого льоху.
Страшило затріпотів від люті й палкого бажання опинитися поруч з другом. Якщо він і не зможе допомогти йому, то хоч поділить його долю. А Кагги-Карр у гніві цюкнула дзьобом по екрану, цілячись у ненависне Урфінове лице. І ще добре, що скло витримало: видно, воно було розраховане на такі випадки.
— Ну, ти, все-таки легше! — застеріг Страшило гаву.
Вони скрушно дивились, як Маррани вели Дроворуба напівтемними коридорами аж поки володар Фіолетової країни опинився в похмурому підземеллі. Екран згас, тому що не міг спіймати жодного променя світла.
— Що ж тепер робити? — стурбовано спитала Кагги-Карр.
— Я думатиму, — відповів правитель Смарагдового острова й занурився в роздуми.
Як завше в таких випадках, його голова почала пухнути й роздиматися, з неї полізли голки й шпильки. Гава дивилась на друга із співчуттям.
— Боляче? — потихеньку спитала вона.
— Відчепись, будь ласка, — буркнув Страшило, — не заважай зосередитись.
Думав він цілу годину й нарешті переможно подивився на Кагги-Карр.
— Придумав, сказав він. — Тобі треба летіти до Урфінового війська.
— Навіщо? — здивувалася ворона. — Хіба я зможу затримати цілу армію, якщо вона рушить на нас?
— А я й не думаю, що ти це зробиш, — заперечив Страшило. — Ти будеш моїм ін-фор-ма-то-ром у ворожому лігві, — поважно промовив він.
— А що це означає? — поцікавилась Каїти-Карр.
— Бачиш, від скриньки мало користі, поки Дроворуб сидить у темному підземеллі. А ти прилетиш у Фіолетову країну, будеш усе видивлятись, підслуховувати і опинишся в курсі всього, що там коїться. Щодня рівно опівдні за сонячним годинником я проситиму скриньку, щоб вона показувала тебе, а ти передаси все, про що дізналась.
Гава була в захваті:
— О, то я буду розвідницею в Урфіновому таборі?
— Авжеж, — потвердив Страшило.
— Отак би й сказав. А то: ін-фор-ма-тор, в курсі… І де ти береш такі химерні слова?
— Тут, голубонько, тут, — поплескав себе Страшило по набитій висівками голові, в яку повільно вповзали голки й шпильки.
— Так, недаремно тобі дали титул Тричі Премудрого, — шанобливо сказала гава.
— А як би ти думала? — відізвався правитель.
До Фіолетової країни летіти було цілу добу, тож, щоб не гаяти час, гава зразу вирушила в путь.
— Якщо я взнаю особливо важливі новини, я перекажу їх пташиною естафетою, — сказала Кагги-Карр. — А ти тримай вікна Тронної зали відчиненими вдень і вночі.
Придворному годинникареві було наказано щоденно за кілька хвилин до настання полудня попереджати правителя. Після цього Страшило сідав до телевізора. Як і слід було чекати, першого дня ворона ще не досягла мети. Вона була на підступах до Фіолетової країни.