У перші шкільні канікули Енні й Тім відпросились у батьків і поїхали в штат Айова, до Фреда Каннінга.
Коли Джон Сміт відпускав меншу доньку у далеку поїздку, з його лукавої усмішки було помітно, що він розуміє, навіщо Енні й Тім вирушили в подорож. Але він не показав їм цього і тільки побажав весело провести час.
Альфред Каннінг, студент Технологічного інституту, зустрів маленьку кузину Енні і її товариша дуже привітно. На несміливе прохання Енні провести її, Тіма і Артошка в печеру де починається підземна річка, хлопець розсміявся.
Хіба Еллі не казала тобі люба крихітко, що вхід до тієї печери завалився? Через це нам довелось вирушити у незвичайну подорож…
Енні заперечила:
— Я це знаю, але думала, що хід до підземної річки розкопаний.
— Навіщо? — запитав студент.
Дівчинка щиро здивувалася:
— Дуже просто, щоб усі могли подорожувати до Чарівної країни!
Альфред реготав аж за боки брався:
— Ох ти, моя маленька! Ти б хотіла, щоб тут відкрилось бюро екскурсій і натовпи туристів повалили в Зачаровану країну?
— А що тут поганого? — поцікавився О'Келлі.
— Це було б жахливо, — серйозно пояснив хлопець. — Чарівна країна тим і гарна, що відрізана від усього світу, і тільки тому там живуть добрі чарівниці Вілліна і Стелла, розмовляють тварини й птахи і панує вічне літо. А якщо туди нагрянуть із Штатів горласті, нахабні джентльмени й леді, то настане кінець цим милим, добродушним створінням — Мигунам і Жуванам! У наших краях уже побував заповзятливий ділок, який пропонував мені купу доларів за те, щоб я показав йому, де рити хід до печери. Грошей я не взяв, а місце показав неправильно. Він покопирсався з десятком робітників тижнів зо два і забрався ні з чим.
— Виходить, нам нічого й мріяти про те, щоб туди втрапити, — засмутилась Енні.
— Ну, ти інша річ, — втішив її Альфред. — Ти — сестра Еллі, а Еллі шанують у Чарівній країні, як могутню фею, котра так багато зробила для її жителів. Гадаю, Страшило та інші були б дуже раді, якби ти, Енні, і твій друг Тім зуміли перебратися через Велику пустелю та Кругосвітні гори й опинитися у їх благодатному краї.
— Так, а тільки як цього добитися? — зітхнула Енні.
— Велике бажання завжди відкриє шлях, — сказав Альфред. Наполегливо думайте і знайдете спосіб пробратись у країну своєї мрії. Думатиму і я, а раптом щось вийде.
Розмова з Альфредом дала дітям надію, і вони повернулися додому заспокоєні.
ПОСИЛКА ВІД ФРЕДА
анікули наближалися до кінця, коли поштовий фургон доставив на ферму Джона Сміта дві величезні скрині, прив’язані на даху. Поштар і кучер насилу спустили скрині, підтягли до будинку і, одержавши на чай, від'їхали. На скринях великими буквами була написана адреса Джона Сміта, а відправником значився Альфред Каннінг із містечка Невілл, штат Айова.
— Це від небожа Фреді, — сказала місіс Анна. — Цікаво, що може бути в таких великих скринях? Напевно, фрукти. Але чому так багато?
— Мамусю, там щось ворушиться, заявила Енні, притуливши вухо до стінки однієї із скринь. — Скажеш таке!
І все-таки доньчині слова схвилювали фермершу, і вона обминала незвичайні посилки стороною. Вирішили не відкривати їх до повернення з поля дядька Джона.
Для Енні, Тіма і всіх довколишніх дітлахів, які дізналися про пригоду, день тягнувся нескінченно. Діти запевняли, що із скринь долинає шурхіт і постукування. Цікавість до дивних посилок зросла неймовірно, але саме повернувся з поля дядько Джон. Озброївшись долотом і обценьками, фермер почав розпаковувати одну із скринь. Щойно він трохи підняв віко, як ізсередини про лунало дзвінке іржання. Джон позадкував, місіс Лина перехрестилась, хлопчики і дівчатка у захваті заверещали.
— Там конячка! — закричав трирічний малюк Боб.
— Не може бути, — відгукнувся фермер Джон. — Який кінь витримає триденне ув'язнення у цій домовині без повітря і їжі?
Проте коли віко впало, із скрині вибрався стрункий гнідий мул, стукнув копитом об землю і знову заіржав.
Святий Джон і всі божі угодники! вигукнув приголомшений фермер, хапаючи мула за вуздечку, щоб той не втік. Часом не з Чарівної країни ця тварина? Я б у цьому поклявся, якби на віку не стояла адреса Фреда Канніша.
Батькові слова справили надзвичайне враження на Енні. Вона відразу ж відчула, що коли їй судилося побувати в Країні Чудес, то засіб до цього ось тут, перед її очима.
Фермер Джон марно шукав у пакувальних стружках листа від Фреда. Зате він знайшов чудове сідло з м'якою подушкою і посрібленими стременами. Лист знайшовся в іншій скрині, у якому виявився сірий мул, трохи менший на зріст, ніж перший. Було там і друге сідло.