А знання ці зараз вельми потрібні Князю Вогню. Ось, на дбайливо прибраному столі пана Тихо- рада, лежать донесення тих воїнів князя Данадільського, котрі відповідають нині за внутрішню безпеку новонародженого краю. Пан Ольг зробив вдалу підбірку — схоже на те, що неприємностей буде багато.
Радин — то лише початок… Вже почалися заворушення серед зелемінських мейдистів, котрі впевнені в майбутніх утисках за віру з боку правителя, про якого ходять страшнуваті чутки. Ішторнійський Орден Святого Кілені таємним судом прирік на смерть його, Вогнедана Чорногорського ще тоді, коли він метався у маренні опісля тортур в Зеліборі. Мало того, Орден найняв на нього двох вбивць Гільдії, і лише дивом цими рекомими вбивцями виявилися його ж таки приятелі і піддані пан Білозір Лелег та Дарин Ставський, котрі якраз попалися в Ішторні на шпигунстві і змогли переконати своїх суддів, що вони є всього лише найманцями. Цим гідним похвали «тіням», одурені ними ішторнійці запропонували прибрати разом з Вогнеданом і панну Вербену Лелег, більше відому в Ельбері як Чорногорська Відьма.
Вогнедан зітхає, і перегортає черговий листок. Читає він дуже швидко, інакше б ні за що не встиг засвоїти всю цю премудрість… Власне, нічого нового не сказав пророк з Лугерби… Любов, милосердя до вбогих і тілом і духом… Не можна вбивати, красти, напастувати жінок… Власне, а яка нормальна істота буде чинити подібне? Висновок — у цьому зеленому світі божевільних таки більше, ніж добрих людей, яких не потрібно лякати пекельним вогнем, щоб вони не брали чужого, або не проломили голову сусіді за шмат землі. Не можна воювати… Ясно, що не можна, ну, а коли вибору нема?
Набагато більше Вогнедана цікавлять видива поштивого святого. За Книгою Повчань Святий Мейді намагався зупинити війну Лугерби з сусіднім Гіразаном. І та і друга країна в ті часи були «язичницькими», як і весь знаний світ. Поштивий старець ліг на дорозі перед колісницею правителя Лугерби, сподіваючись пожертвувати життям, аби відвернути війну. Правитель не був занадто злобним тираном, принаймні, він не наказав візничому гнати коней, а звелів варті заарештувати старого і вкинути до в’язниці.
Бідолашного святого за наказом правителя-воєводи тримали на хлібі та воді і лупцювали батогами кожного шостака. Отого і була в школі джур приповідка, що страждати у шостак — корисно для тіла і духу.
Визволив святого з темниці янгол… Посланник Таємничого і Безіменного Єдиного Божества. З того часу старець ходив Лугербою, Гіразаном та Ульгоною і проповідував Єдину Істину. У нього з’явилися учні, серед них ульгонець Кілені та гіразанець Огама.
Коли старий навчитель помер, його поховали в родовій гробниці в тодішній столиці Лугерби Аграмі, нині завойованій Гіразаном. Мейді був з родини вельмож, Книга Повчань оповідає, що, проживши життя у розкошах, старий вельможа возлюбив людей, покинув свій палац, роздав майно бідним і почав проповідувати бідність і стриманість. Його учні опісля похорону стверджували, що за навчителем спустився з неба янгол, який мав образ крилатого лева. Цей янгол і відніс Святого Мейді до вираю. Донині гіразанці показують в Аграмі поштивим паломникам порожню гробницю святого за великі грошики.
Опісля смерти навчителя учні його пересварилися між собою. Святий Кілені подався до Ішторну, а святий Огама до рідного Гіразану. Ці гілки мейдизму і досі ворогують між собою. А хто заніс мейдизм до моанських лісів — невідомо. Не збереглося ім’я навчителя. Щоправда моанці з гідною похвали впевненістю стверджують, що Святий Старець сам побував на Півночі і навчав тамтешню людність, а отже їхній мейдизм найправильніший і найчистіший.
Вогнедан гортає книгу далі. Святий Старець дуже боявся лихої сили і загибелі цього явного світу. В своєму Останньому Повчанні, яке потім розлого коментував святий Кілені, Мейді описує ознаки рекомого кінця існування… При кінці днів у світі має з’явитися диявол-звір, прекрасніший за зірку Денницю… Його очі породжуватимуть вогонь, він руйнуватиме порухом руки… Аби облестити вірних, він зцілятиме рани й хвороби, але зцілені таким чином підуть просто до пекла…Він заворожуватиме людей музикою і голосом… І завжди його супроводжуватиме чорний лемпарт, котрий теж є втіленням меншого, але також небезпечного служителя зла.
Вогнедан зітхає. Святий Мейді жив у ті часи, коли не минуло і двадцяти літ від Пришестя Дивних. Хото захопили тоді весь Схід, в Гіразані правила династія їхньої крові…Мейді досить точно описує ельфа, котрий володіє силою Триглаву. Добре, хоч про гострі вуха не згадав, інакше нищення дивних прийняло б за часів моанського рабства загрозливі розміри.