Землемірством, теслярством та поденною роботою інших типів — адже я володію стількома ремеслами, скільки в мене пальців на руках, — мені тим часом вдалося заробити в селі 13,34 $. Витрати на їжу за вісім місяців, себто з 4 липня по 1 березня, коли я вів підрахунки, хоча прожив у лісах понад два роки, склали (як не рахувати картоплі, певної кількості зеленої кукурудзи й гороху, що їх виростив сам, а також того, що лишилося незужитим станом на 1 березня):
Рис: 1,73 ½ $
Меляса: 1,73 (найдешевший різновид цукру)
Житнє борошно: 1,04 ¾
Кукурудзяне борошно: 0,99 ¾ (дешевше, ніж житнє)
Свинина: 0,22
Експерименти, що виявилися невдалими:
Пшеничне борошно: 0,88 (вимагає більше грошей і клопотів, ніж кукурудзяне)
Цукор: 0,80
Смалець: 0,65
Яблука: 0,25
Сушені яблука: 0,22
Батат: 0,10
Один гарбуз: 0,6
Один кавун: 0,2
Сіль: 0,3
Так у кінцевому підсумку я проїв 8,74 долара, але не оприлюднював◦би цього безсоромного визнання вини, якби не усвідомлював, що провина більшості моїх читачів анітрохи не менша і їхні вчинки, якби їх описати у книжці, мали б не кращий вигляд. Наступного року я інколи ловив рибу на обід, а якось забив бабака, що понівечив мені боби, — як сказали б татари, посприяв переселенню його душі — і з'їв, почасти заради експерименту; попри терпкий присмак, його м'ясо на короткий час мене задовольнило, але я дійшов висновку, що у тривалій перспективі ця практика недоречна, хай◦би що собі думали ті, кому вже оббілованих бабаків постачає сільський різник.
Хай◦би як мало поживи для розуму давав цей пункт, одяг та принагідні витрати за той◦же відтинок часу склали 8,40 ¾ $.
Олія і начиння: 2,00
Цей перелік вичерпує й більш ніж вичерпує всі неминучі витрати. Отже, як не рахувати прання й церування одягу, яке я здебільшого делегував, за що ще не отримав рахунків, за цей час я витратив:
Дім: 28,12 ½$
Ферма, один рік: 14,72 ½
Їжа, вісім місяців: 8,74
Одяг і т. ін., вісім місяців: 8,40 ¾
Олія і т. ін., вісім місяців: 2,00
Загалом: 61,99 ¾ $
Тут я звертаюся до тих із моїх читачів, які хочуть заробити собі на життя. Щоб повернути витрати, я:
Продав урожаю на 23,44 $
Заробив поденною працею: 13,34
Загалом: 36,78 $
Якщо відняти від цієї суми витрати, отримуємо баланс у 25,21 ¾ $, що приблизно дорівнює коштам, які я мав на початку і які й розраховував витратити. З другого боку, я зберіг здоров'я і здобув вільний час, незалежність і затишний дім, де зможу жити, скільки хотітиметься.
Ця статистика може видатися випадковою, а тому непоказовою, але й вона має певну цінність у своїй вичерпності. Про всі здобутки я відзвітував. Наведена вище таблиця свідчить, що на їжу я щотижня витрачав близько 27 центів. Протягом майже двох років я живився лише житнім і кукурудзяним борошном без дріжджів, картоплею, рисом, скромними порціями солонини, мелясою, сіллю й питною водою. І було щось догідне в тому, що я, залюблений у філософію Індії, жив здебільшого на рисі. На закиди невиправних крючкодерів одразу скажу, що інколи я їв поза домом, як то робив здавна і сподіваюся робити в майбутньому, хоча то часто йшло на шкоду моїй домашній господарці. Проте наголошу, що обіди поза домом — постійний елемент мого життя, а тому анітрохи не позначаються на цьому порівняльному огляді.