Усе тривало лічені хвилини. Марі гайнула в клуб по допомогу. Усе відбувалось досить швидко. Вона перебувала в такому шоці, що не розуміла, що взагалі діється? Люди почали збігатись на вулицю. Швидка допомога, поліція… Усі підходили до Марі і про щось запитували, але вона просто мовчала, у вухах стояв гул, і вона нікого не чула. Нікого, окрім внутрішнього голосу, що зараз говорив з нею. Він запитував, а Марі відповідала. Анна з Андрієм заспокоювали подругу. Вони ще ніколи не бачили її такою, тому навіть боялись про щось запитувати, вони знали, що прийде час, і вона сама про все розповість. А Марі не могла повірити, що її сон здійснився. Сон, це був звичайний сон, чому він став реальністю? Чому це сталося з нею? Чому, чому, чому???
По них приїхали батьки. Марі сіла в машину і саме в цей момент побачила, як тіло хлопця завозять у швидку. Вона поступово почала приходити до тями. І цих чомусь стало в рази більше. Зараз ВОНА думала лише про одне, якщо він помер, то чому жива вона??? Чому вона це бачила до того, коли це трапилось? І ЧОМУ ЇЇ ЦЕ НЕ ЛЯКАЄ???
Усю дорогу додому Марі мовчала, і ніхто ні про що її не питав. Коли їх привезли додому, Марі не могла повірити, що трапилось з нею, вона перебувала в НЕЙМОВІРНОМУ шоковому стані. Анну й Андрія забрали батьки. Тієї ночі Марі так і не заснула. Вона повторювала одні й ті ж самі питання, що не йшли з її голови, вона не могла на них відповісти й знову повторювала. І коли разом зі сходом сонця почали прояснятись і її думки, Марі почала порівнювати свій сон, що їй наснився напередодні і події, що відбулися ввечері. Як таке можливо, може це вона себе накручує? Але ні, те, що вона відчувала, не вигадки, це реальність.
Розділ 5
Найважче рішення
Марі повернулась в готель. Ну як в готель, вона туди вдерлась цієї ночі переночувати. Вона була дуже пригнічена і здавалось, що в неї зовсім немає сил. Раптом пролунав дзвінок. Марі механічно взяла слухавку і монотонним голосом як і зазвичай запитала.
— Ну що, ти щось знайшов на нього?
У телефоні почувся чоловічий голос: швидкий, заклопотаний, він звучав так, ніби його відірвали від важливої справи.
— Так, знайшов багато, але тобі це буде не цікаво, — було чути клацання клавіатури.
— А щось таке, що мене б зацікавило? — Марі була пригніченою і роздратованою. І вона розуміла чому.
— Ну, дійсно він не збрехав, протягом багатьох поколінь всі чоловіки в їхньому роду помирали у віці двадцяти п’яти років. Ти думаєш прокляття?
— Я майже впевнена в цьому, — Марі оглянула кімнату і це її засмутило ще більше. Де вона зараз, що з нею зараз?
— Ну що, влаштуєшся охоронницею красунчика-мільйонера)))? — Андрій посміхнувся на іншому кінці слухавки.
— Мені то що з його краси? Він або житиме, або ні… Він пропонує гроші. Ти ж знаєш, вони мені зараз не завадять, — не просто не завадять, Марі прекрасно розуміла, що грошей вже давно немає, і ті хто їй і так довгий час допомагали, теж ледве кінці з кінцями зводять.
— З якої такої пори тебе цікавлять гроші? Тож давай, вирішуй ти берешся до справи чи ні? А то я зайнятий.