— ТРИВАЄ ВИМКНЕННЯ DNF-44821-V-63! УСІ СУБ’ЯДЕРНІ АКУМУЛЯТОРИ Й ПЛАТИ ПАМ’ЯТІ НА СТАДІЇ ВИМКНЕННЯ! ЗАВЕРШЕННЯ РОБОТИ ВИКОНАНО НА 13 ВІДСОТКІВ! Я ЕНДІ, РОБОТ-ВІСТОВИЙ, БАГАТО ІНШИХ ФУНКЦІЙ! ПОВІДОМТЕ ПРО МОЄ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ В КОМПАНІЮ «ЛАМЕРК ІНДАСТРІЗ» АБО «ПІВНІЧНИЙ ЦЕНТР ПОЗИТРОНІКИ, ЛТД»! ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ 1-900-54! ВИНАГОРОДУ ГАРАНТОВАНО! ПОВТОРЮЮ: ВИНАГОРОДУ ГАРАНТОВАНО! — Пролунало клацання, і повідомлення увійшло в цикл: — ТРИВАЄ ВИМКНЕННЯ DNF-44821-V-63! УСІ СУБ’ЯДЕРНІ АКУМУЛЯТОРИ Й ПЛАТИ ПАМ’ЯТІ НА СТАДІЇ ВИМКНЕННЯ! ЗАВЕРШЕННЯ РОБОТИ ВИКОНАНО НА 19 ВІДСОТКІВ! Я ЕНДІ…
— Ти був Енді, — тихо сказав Едді. Він повернувся до Тіана й Рози та мимоволі всміхнувся, побачивши їхні налякані, мов у дітей, обличчя. — Все гаразд. Йому кінець. Він ще трохи погавкає, а потім замовкне. Можете зробити з нього… не знаю… підставку для вазонів абощо.
— Ми ліпше зірвемо дошки й поховаємо його просто тут, — кивнула Роза на вбиральню.
Едді розплився в широкій усмішці. Ідея потопити Енді в лайні йому подобалася. Навіть дуже.
СІМНАДЦЯТЬ
Поки смеркання поволі поступалося ночі, Роланд сидів на краю естради й спостерігав, як фолькен Кальї наминають свою велику вечерю. Усі вони знали, що це, можливо, остання спільна трапеза, що завтра ввечері о цій порі їхнє чудове маленьке містечко може диміти в руїнах, та все одно веселилися. І не зовсім заради дітей, спостеріг Роланд. Правильний вибір приніс з собою величезну полегкість. Хоч люди й знали, що ціна буде високою, їх охопила запаморочлива легкість. Більшість нині спатиме тут, перед Павільйоном, неподалік спочиватимуть у наметі їхні діти й онуки, та тут люди залишатимуться й завтра — вони звернуть обличчя на північний схід і чекатимуть кінця битви. Лунатиме стрілянина, якої вони, найімовірніше, ніколи не чули, а потім хмара куряви, здійнята Вовками, або розвіється, поверне в той бік, звідки прийшла, або посуне в бік Кальї. Якщо так, то фолькен розбіжаться хто куди й чекатимуть, коли Вовки візьмуться палити їхні хати. А коли все закінчиться, вони стануть вигнанцями у власному містечку. Чи відбудують вони його, якщо карта ляже саме так? Навряд чи, подумав Роланд. Адже без дітей (а в тому, що в разі перемоги Вовки заберуть їх усіх, стрілець не сумнівався), без майбутнього в цьому не буде жодного сенсу. До кінця наступного сезону ця Калья стане містом-привидом.
— Благаю прощення, сей.
Роланд озирнувся. Перед ним, притискаючи до грудей капелюха, стояв Вейн Оверголсер. Зараз він був більше схожий на бурлаку, що шукає заробітку, ніж на великого фермера Кальї. У великих очах стояв смуток.
— Не проси вибачення, поки я ношу капелюха, якого ти мені подарував, — доброзичливо сказав Роланд.
— Атож, але… — Оверголсер затнувся, замислившись над тим, як хотів продовжити цю фразу. І вирішив не ходити околяса. — Ти призначав Ройбена Каверу, щоб він разом з іншими пильнував дітей під час бою?
— Так. І що?
— У нього нині лопнула кишка. — Оверголсер торкнувся свого випнутого живота в тому місці, де був апендикс. — Він лежить дома в гарячці й марить. Мабуть, помре від зараження крові. Трапляється, що дехто вичунює, але то рідко.
— Мені прикро це чути, — сказав Роланд, намагаючись придумати, ким замінити Каверу, справжнього богатиря, який справив на стрільця враження людини, що не знає слова «страх» і не відає, що таке боягузтво.
— Візьми замість нього мене.
Роланд подивився на нього впритул.
— Будь ласка, стрільцю. Я не можу стояти осторонь. Думав, що зможу, що повинен. Але не можу. Мене нудить від себе самого.
Роланд бачив, що виглядав фермер не вельми добре, неначе його справді нудило.
— Вейне, а твоя дружина знає?
— Еге ж.
— І не заперечує?
— Ні.
Роланд кивнув.
— Приходь сюди за годину до світання.
Обличчя Оверголсера просяяло від натхненної і якоїсь болісної вдячності, одразу помолодшавши на багато років.
— Дякую, Роланде! Кажу спасибі! Велике-велике!
— Радий, що ти з нами. А тепер послухай мене.
— Слухаю?
— Усе відбуватиметься не так, як я казав на великих зборах.
— Через Енді, ага.
— Так, частково через нього.
— А чого ще? Ти ж не хочеш сказати, що в нас завівся ще один зрадник? Ти ж не це маєш на увазі?
— Я маю на увазі, що ти повинен бути в курсі наших справ. Розумієш?