З найукліннішим шануванням, Ебенезер Дорсет».
— Великі пірати! — кажу я. — Таж отакого нахабства…
Але тут я подивився на Білла і замовк. У нього в очах я помітив такий благальний вираз, якого не бачив раніше ні у безсловесних тварин, ні у тих, що говорять.
— Семе, — говорить він, — що таке врешті-решт двісті п'ятдесят доларів? Гроші у нас є. Ще одна ніч із цим хлопчиськом, і доведеться мене відправити до божевільні. Крім того, що містер Дорсет справжній джентльмен, він, здається, ще й марнотратник, якщо робить нам таку великодушну пропозицію. Адже ти не збираєшся нехтувати такою нагодою, га?
— Правду кажучи, Білле, — говорю я, — цей скарб щось і мені діє на нерви! Ми відвеземо його додому, сплатимо викуп і змиємося кудись подалі.
Тієї ночі ми відвезли хлопчиська додому. Ми його умовили — наплели, нібито батько купив йому гвинтівку зі срібною насічкою та мокасини і нібито завтра ми з ним поїдемо полювати на ведмедя.
Була рівно дванадцята година ночі, коли ми постукали в парадні двері Ебенезера. Якраз тієї самої хвилини, коли я мав виймати півтори тисячі доларів з коробки під деревом, Білл відлічував двісті п'ятдесят доларів у руку Дорсету.
Як тільки хлопчисько зрозумів, що ми збираємося залишити його вдома, він учинив виття не гірше за пароплавну сирену і вчепився в ногу Білла, наче п'явка. Батько віддирав його від ноги, як липкий пластир.
— Скільки часу ви зможете його тримати? — питається Білл.
— Сили в мене вже не ті, що раніше, — говорить старий Дорсет, — але гадаю, що за десять хвилин можу вам ручатись.
— Цього досить, — говорить Білл. — За десять хвилин я перетну Центральні, Південні та Середньозахідні штати і легко встигну добігти до канадського кордону.
Хоча ніч була дуже темна, Білл дуже товстий, а я вмів дуже швидко бігати, я нагнав його тільки за півтори милі від міста.
Дороги, які ми вибираємо
За двадцять миль на захід від Таксона «Вечірній експрес» зупинився біля водокачки набрати води. Крім води, паровоз цього знаменитого експреса прихопив також дещо, не таке для нього корисне.
Поки кочегар відчіплював шланг, Боб Тідбол, «Акула» Додсон і інданець-метис із племені криків, на прізвисько Джон Великий Собака, залізли на паровоз і показали машиністу три круглі отвори своїх кишенькових гармат. Це справило на машиніста таке сильне враження, що він миттю кинув угору обидві руки, як це роблять, вигукуючи: «Та що ви! Бути не може!» Після короткої команди Акули Додсона, котрий був начальником атакуючого загону, машиніст зійшов на рейки і відчепив паровоз і тендер. Потім Джон Великий Собака, залізши на купу вугілля, жартома спрямував на машиніста і кочегара два револьвери і запропонував їм відвести паровоз на п'ятдесят ярдів від потяга і чекати подальших розпоряджень.
Акула Додсон і Боб Тідбол не стали пропускати крізь гуркіт таку бідну на золото породу, як пасажири, а попрямували просто до багатих розсипів поштового вагона. Провідника вони застали зненацька — він був цілком упевнений, що «Вечірній експрес» не набирає нічого шкідливішого й небезпечнішого за чисту воду. Поки Боб Тідбол вибивав цю згубну помилку з його голови ручкою шестизарядного кольта, Акула Додсон, не гаючи часу, закладав динамітний патрон під сейф поштового вагона.
Сейф вибухнув, давши тридцять тисяч доларів чистого прибутку золотом і кредитками. Пасажири то там то тут висовувалися з вікон подивитись, де це гримить грім. Старший кондуктор смикнув за мотузок від дзвінка, але він, мляво повиснувши, не чинив ніякого опору. Акула Додсон і Боб Тідбол, покидавши здобич у міцний брезентовий мішок, зіскочили на землю і, спотикаючись на високих каблуках, побігли до паровоза.
Машиніст, похмуро, але розважливо підкоряючись їхній команді, відігнав паровоз геть від нерухомого потяга. Та ще до цього провідник поштового вагона, отямившись від гіпнозу, вискочив на насип із вінчестером у руках і взяв активну участь у грі. Джон Великий Собака, що сидів на тендері з вугіллям, зробив хибний хід, підставивши себе під постріл, і провідник покрив його козирним тузом. Лицар великої дороги скотився додолу із кулею між лопаток, і таким чином частка здобичі кожного з його партнерів збільшилася на одну шосту.