Минулого вечора Бад Доусон, власник «Найкращого салу ну», звелів викинути зі свого закладу Леандро Гарсію за порушення правил хорошої поведінки, що й було виконано негайно зі звичайною у таких випадках безцеремонністю. Гарсія заприсягся, що не пізніш як за добу зазирне в гості до Доусона і відшкодує завдані моральні й матеріальні збитки у вельми болісний спосіб.
По обидва боки річки мексиканця поважали за надзвичайну хоробрість, незважаючи на його надмірну любов до хвастощів. Гарсія з ватагою відданих послідовників рятував навколишні міста і села від розміреного, мирного й безпечного існування.
Того дня, коли Гарсія збирався відплатити за образу власної поважної персони, на американському боці річки мали відбутися збори скотарів, бій биків і вилазка поселенців на природу — пікнік зі смажениною. Знаючи, що мексиканець не схильний вибачати кривдників, і справедливо вважаючи, що трьом вищезазначеним соціальним подіям збройний напад і перестрілки навряд чи підуть на користь, капітан МакНалті, командир міського загону рейнджерів, відіслав трьох солдатів на чолі з лейтенантом спостерігати за мостом. Завданням групи було не пустити Гарсію на цей бік Ріо-Гранде — байдуже, йтиме він сам чи з друзями.
Спекотного полудня нікому не хотілося виходити на сонце; Рейнджери бурчали собі під ніс і без кінця витирали спітнілі лоби, — місце дислокації було зручним, але занадто вже тісним.
Протягом години міст перетнула лише немолода пані у коричневій сукні та чорній мантильї. Слідом за нею дріботів віслючок із в'язками хмизу на продаж. Зненацька віддалік на вулиці прогриміли три постріли — вони чітко пролунали в нерухомому повітрі.
Чотири рейнджери миттю напружилися. Куди й поділася позірна недбалість і розслабленість, але на ноги звівся тільки один. Троє інших жалібно та водночас безнадійно дивилися на четвертого, котрий хутко піднявся і спритно прилаштовував патронташ. Хлопці знали, що лейтенант Боб Баклі не дозволить нікому позбавити його насолоди взяти участь у перестрілці.
Меткий кремезний лейтенант із незворушним виразом на коричневому від засмаги, невеселому голеному обличчі прощелив ремінець під пряжку, поклав два шестизарядні револьвери у кобури, схопив вінчестер і кинувся до виходу. Затримавшись на хвильку, він суворо заборонив підлеглим залишати спостережний пункт — і прожогом вискочив на розпечену дорогу.
Рейнджерам зоставалося тільки безцільне байдикування і безрадісні балачки.
— Я чув про хлопців, — пробурчав Чобіт зі Шкіри Мустанга, — які одружувалися з небезпекою, але бути мені паршивим койотом, якщо Боб Баклі не взяв другу дружину на ім'я Клопіт.
— Знаєш, у чому справа? — додав Малюк із Нуесес, — просто Бобу ще ніхто не нам'яв добряче вух. Не знає він, що таке хороший прочухан. Чоловік не може не боятися, що одного дня його імені випадково не буде у списку тих, хто вижив.
— Баклі, — вставив свої п'ять копійок третій рейнджер — блукалець зі Сходу, обтяжений вищою освітою, — так своєрідно кидається в бійку, що я інколи сумніваюсь у його безрозсудстві. Я не до кінця ще розумію його характер, але він нагадує мені Тібальта…[35] все за арифметикою.
— Ніколи не чув, — сказав Чобіт, — про типа, що стріляє з арифметики.
— Хіба що з кулеметики, — докинув Малюк.
— Ти мене вбиваєш наповал своєю здогадливістю, — схвально кивнув східняк. — Іншими словами, Баклі ніколи не почне бійки, якщо перевага на його боці. Здається мені, він боїться цього найбільше в світі. Така нерозсудлива хоробрість невиправдана, коли маєш справу із конокрадами та нелегальними мігрантами, які полюблять нічні засідки і радо вистрелять у спину при першій зручній нагоді. Баклі займається дурницями. Вдає з себе Горація[36] утримуючи міст, — одного дня він дограється.
— Взагалі-то, — протягнув Малюк, — мене більше цікавить наш міст і Леандро Гарсія. І мені більше до душі Спурій[37] Якийсь-Там. Чолов'яга знав, коли треба битися, а коли краще п'ятами накивати, щоб пізніше загнати ворога у глухий кут.
— Так чи інак, — підсумував Чобіт, — Боб — найсміливіший хлопець по обидва береги Ріо-Браво[38]. Щоб мені з коня впасти! Він засмажиться живцем, якщо виповзе на сонце! — Чобіт накрив скорпіона чотири-фунтовим крислатим капелюхом-стетсоном. У хижці запанувала невесела тиша.
35
Тібальт — герой драми В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», двоюрідний брат Джульєтти Капулетті, якого Ромео у нападі люті вбиває з помсти за підле вбивство свого близького друга Меркуціо. Меркуціо обзиває Тібальта хвальком і негідником, що вчився битися з підручника арифметики.
36
Про Горація Кокла (Одноокого) розповідає Лівій у третій книзі «Історії Риму». Іорацій в VI ст. до н. є. не дозволив війську етрусків переправитися через дерев'яний Сублікійський міст на Тибрі. Кокл із двома товаришами утримував передовий загін ворога, доки інші розбирали міст. Друзі Іорація відступили саме перед падінням мосту. Іорацій стояв до останнього, а коли міст завалився, врятувався вплав.