- Зараз ще пару хвилин.
Вечір у нас можна сказати вдався, їжа на диво була смачна, Матвій мовчазний і впринципі коли він не буває повною задницею, то жити з ним можна. Матвій набрав повну ложку макаронної запіканки і зашипів від болю, кинув ложку і вхопився за серветку і притис до губи з якої сочилася кров. Приглянулася до його губи. Губи у нього були страшенно потріскані. В голові пролетіли всі можливі варіанти причини того, як обезводнення організму, так і відсутність необхідних вітамінів і звісно морозна погода, на яку так розщедрилася зима. Піднялася і пішла в свою кімнату порилася в шухлядці знайшла запаковані бальзам для губ і гігієнічну помаду, зі смаком малини. Повернулася на кухню. Матвій продовжував їсти, як він міг залишатися таким піджатим стільки зїдаючи за один раз залишалося загадкою і викликало деяку заздрість. Моє мені було більш стриманіше і здебільшого з корисної їжі і так було з тих пір як я схудла на 10 кг до комфортних мені 55 кг і більше ваги я собі не дозволяла набирати.
-Тримай. Виходячи на двір використовуй гігієнічну помада, а наніч ось цим бальзамом намасти губи. - Він скосив очі на грайливу рожеву тубу з блисками і на жовтеньку баночку. Я вже думала буду вмовляти, але промовчав і навіть коли виходив з кухні забрав все з собою.
М-да, вийти заміж легко, а от бути щасливими в шлюбі складно. Тільки в казках благополуччя і гармонія з’являються відразу і назавжди. У реальності все по іншому. Моя реальність взагалі якась збочена на всю голову, засумувала я.
В неділю, Матвій зранку зібрався в спортзал. Спорт я вітала, і для здоровя корисно і лишні емоції дозволяє скинути. А я пішла на кухню, продовжимо експерименти, сьогодні в меню італійський салат з смаженою курячою грудинкою і паста карбонара з кабачком. Коли є всі необхідні продукти то дійсно можна за півгодини щось приготувати з розряду смачно, корисно і цікаво. Матвій повернувся за дві години, після спорту, як завжди голодний, на кухні він намалювався навіть без запрошення. Повів носом. Я насипала і положила тарілку біля нього. З жадібністю накинувся на їжу.
- Їду собі в машині, згадав, що губи не нафарбував. На світлофорі зупинився, дістав помаду, фарбую, на лівій полосі стоїть Ніссан, і водій з інтересом мене розгяладає, з правої полоси водій Газелі навіть присвиснув оглядаючи мене з помадою. - картину я собі уявила і від душі розсміялася.
- Ага і я такий собі як представник меншинств з помадою в руках. - похмуро буркнув він.
- Буває. - весело відказала я. І пішла за чаєм.
- Ти якась товста стала. - Заявив мені Матвій, розглядаючи мене в спортивних штанах і майці. Веселощі якось швидко схлинули.
- То логічно, я ж вагітна. Чи ти вважав, що жінки відкладають яйцеклітину на зберігання і потім вуаля звідти вилуплюється дитя. Поспішаю повідомити жінка 9 місяців виношує дитину в своїй матці. - його злегка перекривило. - О, вибач, що даний зізнанням викликаю в тебе когнітивний дисонанс. Давай, підростай над собою не можна ж бути таким заштореним. - погляд Матвія змінився, здається по болючому місці я таки вдарила. - Проїхали. І вибач, якщо образила. У мене роками вироблена звичка, швидко давати відсіч на образу .- проявила я свою дорослу позицію.
- І виглядаєш, якоюсь опухлою. - продовжував він бути кретином. В бездоганно білій футболці і мої губи розтягнулися в посмішці.
- Ти даремно так, я ж жінка вразлива. - його погляд став сумний. Доївши обід Матвій пішов в свою кімнату, а я в ванну, як і планувала зайнятися пранням. Відразу вибрала його білесенькі майки , футболки, трусняки і рубашку закинула навіть свою стареньку улюблену футболку і свою насичено малинову майку і поставила все це на режим посиленого прання. І з злорадством пішла на кухню пирога пекти. Чомусь страшенно захотілося запашного домашнього з м’ясом пирога. На запах пирога першою прибігла Блекі і зараза навіть потерлася по ногам.
- В тебе є твоя їжа для котів. Пироги тобі шкідливі. - відмахнулася я від неї. - Хоча треба буде почитати, чим там котів годувати треба.
- З ким ти розмовляєш? - Зайшов в кухню Матвій.
- З параноєю? - дивлячись йому в очі запропонувала варіант.
- Що переслідує?
- Так, живу з нею. - зітхнула я . - Пирога будеш?
- Давай. - і я поставила пирога з чаєм на стіл. Пиріг вийшов чудовий. На диво смачнючий.
- Смачно. - сказав він.
- Тобі просто пощастило, маєш дружину, яка смачно готує. - він закашляв.
- Та, пощастило вже ж. - тяжко зітхнув він. Я навіть йому поспівчувала, такий він сумний був. Після обіду я дістала прання, все стало такого ніжного рожевого кольору, аж замилувалася такою красою. І як було несподівано, коли саме в цей момент мене застукав Матвій.
- Що це? Це моя футболка? Що ти зробила? - зі священим жахом він дивився на одяг.
- Я не знаю, як це сталося. - з сумною мордочкою затянула я волинку. Він дивився на мене з бажанням скрутити мені вязи і все таки взяв себе в руки.
- Нічого страшного. - справився він з собою. - Нові куплю.
- Вибач, ти не сердишся? - жалістливо дивилася я на нього, головне не переграти.
- Ні, - сковтнув він. - То всього лише одяг.- А хлопчина молодець - залізні нерви.
- Як в тебе справи? - запитала Вікуся.
- Нормально. Живемо, ростемо все чітко, як книжка пише.
- Що Матвій?
- Не виражає взагалі ніяких емоцій, прямо, як труп, байдужий. Взагалі, як жінка я його не цікавлю, а от як носій його дитини, здається взагалі до втрати свідомості довожу.
- Ну, не всі чоловіки легко переносять вагітність жінки. Їхнє життя теж змінюється.
- Дякую, що пояснила.
- А ти що?
- А я вагітна, нестабільна і розважаюсь на дрібних пакостях.
- Що? - з докором вона на мене подивилася.
- Ні, ну потрібно ж якось розважатися.
- Ти, що його з світу зводиш?
- Навіщо ж так, просто іноді з глузду. Знаєш, який він зарозумілий з комплексом бога? Просто не можу втриматися. А цей його стиль підкочені штанці і сорочка на випуск, таке враження, що він їх просто не знімає. Знаєш, іноді з цим хлопчиком просто скотиною себе почуваюсь. Здається він у мене пробуджує все найгірше, що мирно дрімало до того.
- Меланія, то все пройде, нічого розумного радити не буду, але просто не вбий його.
- І чого ти так про мене погано думаєш? - З докором подивилася я на неї.
- Тому, що ти на разі думаєш, що ти заручник долі. І робиш не тільки йому погано, але і собі. І на тобі відбиваються твої ж емоції які ти так щедро відсилаєш йому. Вибір бути щасливою чи нещасною залежить від тебе. А ти чомусь сидиш і чекаєш, що прийде хтось і зробить тебе щасливою і це в той час коли ти будеш відчувати ворох утопічних емоцій з злості, зневаги, роздратованості, незадоволення життям. Ти хорониш себе, як жінку і хочеш, щоб він вів себе, як чоловік? Ти і себе знищуєш, тому, що сексуальність -це внутрішній стан справжньої жінки. Ти маєш отримувати і віддавати, ти маєш кричати від насолоди, а не від незадоволення життям. - на моєму обличчі певно явно проглядався скепсизм, бо вона продовжила. - Так, нас виховували хорошими дівчатками, а сексуальність засуджувалася прирівнювавши до відьмовства. Але в багатьох практиках сексуальність і злиття чоловіка і жінки рахується, як створення цілого прекрасного світу гармонії і здоров’я людини. Сексуальне життя - це важлива складова повноцінного життя. Все що робиться з любов’ю тебе наповнює, що без - спустошує, це просто втрата енергії і здоров’я.
- Вікусь, спинись, годі мені мозги полоскати. Я визнаю раціональне зерно в твоїх словах, спробую переглянути свої парадигми.
- Я хочу, щоб ти була щаслива, а не жила в своєму крихітному світі образ і незадоволення. Так, праця над собою вимагає зусиль, але і нагорода буде солодкою.
- Ладно, твоя стратегія врятувати заблудшу душу починає спрацювувати.
- Знаєш, характер в тебе не цукор і я зарання співчуваю Матвію. Але ж ти завжди відчувала межу. Я розумію, що тобі хотілося чоловіка з стержнем, розумного, впевненого в собі, самодостатнього, який міцно стоїть на ногах, екстравагантного, практичнішого за тебе. Нагадаю, що ти вже такого мала. На що то було схоже? - Вікуся зробила вигляд, що задумалася. - Ах, так на спаринг, в кого яйця крутіші. Кто підкорить собі партнера і буде ним командувати. І я розумію твоє пручання, так як, збав від такого щастя отримати зверху Станіслава. Тільки тиранічного і жорстокого чоловіка, ти ніколи не потерпиш поряд себе. - Ми помовчали трохи, перетравлюючи небажані спогади, далі Віка продовжила. - Тільки ти можеш зробити своє сімейне життя філіалом раю чи пекла на землі. А Матвій, знаєш він харизматичний. Він може здається стати твоїм гарячим джерелом натхнення. - я розсміялася.