— Невже? — перепитав приголомшений Ратті.
На щастя, вони зупинилися. Поки я до них дійшов, вони вже скинули в мій потік свої мапи.
— Не розумію, що сталося, — сказала збентежена Арада. — Не бачу попереджувальних міток.
Жінка позначила своє місцеперебування, і за їхніми мапами вони з Ратті були в межах периметра — прямували до заболоченої місцевості.
Я на секунду замислився про проблему. Тоді наклав мапи — справжню поверх їхньої — і скинув це Менсі.
— Лажа, — кинула вона по комунікатору. — Ратті, Арадо, ваші мапи хибні. Як це могло статися?
— Глюк, — відповів Ратті. Він скривився, вивчаючи зображення у своєму потоці. — Усі мітки з цього боку мапи стерто.
Так я й провів решту ранку: відганяв людей від попереджувальних міток, яких вони не бачили, а Пін Аі, рясно лаючись, намагалася змусити картографічний сканер працювати коректно.
— Починаю думати, що відсутні ділянки — це всього-на-всього помилка картографування, — сказав Ратті, задихаючись. Він звалився в так звану гарячу грязьову яму і мені довелося його витягувати. Ми обидва були по пояс у кислотному багні.
— Гадаєш? — втомлено кинула Пін Лі.
Коли Менса наказала нам повертатися до цикади, всі зітхнули з полегшенням.
На базу дісталися без пригод, що вже почало сприйматися незвично. Люди взялись аналізувати зібрані дані, а я пішов ховатися до вартівні — перевірив усі потоки безпеки, а тоді приліг у своєму боксі подивитися трохи медіа.
Я вкотре патрулював периметр та перевіряв дрони, коли потік повідомив, що хаб-система отримала оновлення з супутника і там є пакет даних для мене. Я надурив хаб-систему, вдавши, ніби викачую їх собі, а насправді відправив у зовнішнє сховище. Тепер я більше не завантажую автоматичних оновлень, бо нема потреби. Якщо вони мені знадобляться (вочевидь, перед відльотом з планети), прогляну оновлення й завантажу ті, що захочу, а решту видалю.
Іншими словами, тривав типовий нудний день. Якби не Бгарадвадж, що досі лежала на відновленні в лазареті, можна було б забути про те, що сталося. Але наприкінці денного циклу докторка Менса знову мене викликала і сказала:
— Здається, в нас проблеми. Ми не можемо зв’язатися з групою «Дельта-Випад».
Я пішов у командний хаб до Менси та інших. Вони проглядали мапи й показники, які демонстрували, де перебуваємо ми, а де — «Дельта-Випад», і крива планети виблискувала в повітрі на великому екрані. Коли я прибув, Менса якраз говорила:
— Я перевірила технічні показники великої цикади. Можемо долетіти туди й назад без дозаправки.
У мого шолома непрозоре забороло, тож я міг кривитися скільки хочу — ніхто не бачив.
— Гадаєш, вони не дозволять нам дозаправитися на своїй базі? — запитала Арада та обвела поглядом усіх, хто здивовано глянув на неї.
— Що не так?
Оверс стиснула її плече:
— Якщо вони не відповідають на наші виклики, то або з ними щось сталось, або їхня база пошкоджена, — сказала вона.
Оверс та Арада — завжди така мила пара. Досі, хоч як дивно, ніхто в команді не скандалив, і я був усім за це вельми вдячний. Останні кілька контрактів нагадували вимушений перегляд комедійного серіалу про стосунки між кількома партнерами, тільки я ненавидів весь акторський склад.
Менса кивнула:
— Я через це і хвилююсь, особливо коли в їхньому дослідницькому пакеті, як і в нашому, відсутня інформація про потенційну небезпеку.
Арада мала такий вигляд, наче їй тільки-но спало на думку, що всі члени команди «Дельта-Випад» могли загинути.
Заговорив Ратті:
— Мене хвилює, що в них вимкнений аварійний маячок. Якщо база постраждала або люди зіткнулися з надзвичайною медичною ситуацією і не можуть їй зарадити, їхня хаб-система повинна запустити маячок автоматично.
Кожна дослідницька група має свій маячок на безпечній відстані від бази. Він повинен вийти на низьку орбіту та послати сигнал у бік кротової нори, яка його телепортує, чи що там робить кротова нора, в мережу компанії, і та відправить транспорт негайно, а не під кінець проекту. Принаймні так усе має працювати. Зазвичай.
Обличчя Менси свідчило, що вона хвилюється. Жінка поглянула на мене:
— Яка твоя думка?
Мені знадобилося 2 секунди, аби зрозуміти, що вона говорить до мене. На щастя, оскільки я дійсно стежив за розмовою, не довелося прокручувати запис.
— За контрактом у них три вартмехи, але якщо їхню базу атакувала ворожа істота розміром з нашого Нападника чи більша, система комунікації могла вийти з ладу.