Коли люди вляглися — поснули або поринули у свої потоки, — я обійшов периметр і перевірив дрони. Вночі довкілля галасливіше, ніж удень, проте нічого більшого за комах і рептилій не наближалося до наших цикад. Коли я пролазив у люк більшої цикади, чергував Ратті. Він сидів у кабіні пілота й позирав на сканери. Я проминув командний відсік і сів біля нього. Він кивнув і запитав:
— Усе гаразд?
— Так.
Мені дуже не хотілося, проте я мусив дещо з’ясувати. Коли я звільняв постійне сховище для своїх розважальних завантажень, то одним із перших видалив інформаційний пакет. (Так, знаю, але я звик покладатися на зовнішнє сховище системи безпеки.) Пам’ятаючи, що казала Менса, я зняв шолом. Оскільки я сидів поруч лише з Ратті, зробити це було простіше. До того ж ми обидва дивилися на консоль.
— Чому всі вважали моє запитання дивним, коли я поцікавився, чи важливі ви для ваших політичних верхівок?
Ратті всміхнувся до консолі:
— Тому що докторка Менса і є нашою політичною верхівкою, — він повернув руку долонею догори. — Ми з альянсу «Збереження», а це некорпоративна система. Докторка Менса — чинна адміністративна директорка в керівному комітеті. Це виборна посада на обмежений термін. Але один із принципів нашої структури полягає в тому, що адміністратори також виконують свою звичайну роботу, будь-яку. Звичайна робота докторки Менси передбачала цю експедицію, саме тому і вона, і ми тут.
Я почувався тупувато і перетравлював інформацію, коли Ратті з легким натяком у голосі додав:
— Знаєш, на підконтрольній «Збереженню» території боти вважаються повноправними громадянами. Конструкти також належать до цієї категорії.
Та байдуже. Боти навіть як «повноправні громадяни» мусять мати призначеного опікуна — звичайну або ауґментовану людину, часто свого роботодавця; я дивився про це в потоці новин. І в розважальному потоці, де ботів зображують щасливими слугами або таємно закоханими в опікунів. Якби вони показували історії про ботів, які відпочивають протягом усього денного циклу, дивляться розважальний потік і не мусять відбиватися від охочих поговорити з ними про почуття, мені було б набагато цікавіше.
— Але ж компанія знає, хто вона.
Ратті зітхнув:
— О так, знає. Ти не повіриш, скільки нам довелося заплатити, щоб гарантувати дослідницьку страховку. Ті корпоративні засранці — справжні грабіжники.
А це означає: якщо нам таки вдасться запустити маяк, компанія не чухатиметься і аж бігом відрядить до нас транспорт. І її не зупинить жоден хабар від «Зло-групи». Можливо, навіть надішлють сюди швидкий вартовий корабель, щоб перевірити, в чому проблема, ще до прибуття рятувального транспорту. Ціна страховки за політичну лідерку височенна, проте якщо з нею щось трапиться, компанії доведеться відшкодувати астрономічну суму. Величезні виплати, приниження перед іншими страховими компаніями і в новинних потоках… Я відкинувся на сидінні й закрив шолом, щоб подумати.
Ми не знаємо, хто це — «Злогрупа», з ким маємо справу. Проте вони, напевне, в такому ж становищі. Інформація про статус Менси є тільки в безпековому інформаційному пакеті, що зберігається в системі, до якої вороги не мають доступу. Якщо з нами щось трапиться, доведеться провести ретельне розслідування, адже компанія відчайдушно намагатиметься перекинути на когось провину, а бенефіціари так само відчайдушно спробують звинуватити компанію. Ніхто не купиться на трюк з неконтрольованим вартмехом.
Я ще не знав, як би ми могли використати цю інформацію. Принаймні не зараз. Мене не втішала думка (і я певен, не втішила б вона і людей), що дурна компанія помститься за них, якщо/коли їх усіх переб’ють.
Тож наступного дня опівдні я приготувався повернутися малою цикадою в периметр нашої бази, зібрати дані з дронів. Я хотів полетіти сам, але оскільки мене ніколи не слухають, Менса, Пін Лі й Ратті вирішили летіти також.
Зранку я був пригнічений. Уночі намагався подивитися нові серіали, але навіть вони не розважили мене; реальність виявилася надто нав’язливою.
Важко було не думати, що все може піти не так. І тоді всі загинуть, а я або розлечуся на шматки, або отримаю новий модуль контролю.
Коли я проводив передполітний огляд, підійшов Ґуратин і сказав: