Выбрать главу

І тут мені сяйнула велика ідея.

РОЗДІЛ 7

Тож у призначений час наступного дня ми з Менсою полетіли на місце зустрічі.

Ґуратин і Пін Лі забрали один мій дрон і спорядили його сканувальним пристроєм обмеженої дії (обмеженої, бо дрон був надто малий для більшості компонентів, яких би потребував сканер з ширшою зоною дії). Минулої ночі я запустив його у вищі шари атмосфери, щоб оглянути територію.

Місце зустрічі лежало біля дослідницького табору ворогів — усього за два кілометри, — а їхня база була схожа на базу «Дельта-Випаду». Судячи з розміру бази та кількості вартмехів (включно з тим, якого Менса завалила гірничим свердлом), група налічувала тридцять-сорок осіб. Явно дуже самовпевнених, адже вони вже отримали доступ до нашого хабу і знають, що мають справу з маленьким гуртом вчених і дослідників та одним психованим і пошарпаним вартмехом.

Я сподівався, що вони не усвідомлюють, наскільки я психований.

Коли цикада вловила перші спалахи сканерного контакту, Менса миттю ввімкнула комунікатор.

— «Сірий Криз», майте на увазі, що моя група зібрала вичерпні докази вашої діяльності на цій планеті й заховала в різних місцях. Коли прибуде транспортний корабель, ми негайно їх передамо, — зачекавши три секунди, вона додала: — Ви ж знаєте, що ми виявили відсутні на мапі сектори.

Довга тиша. Я сповільнив цикаду, скануючи територію в пошуках зброї дальньої дії, хоча був великий шанс, що такого в них немає.

Увімкнувся канал комунікатора, і голос промовив:

— Можна обговорити нашу ситуацію і домовитися. — Через надмір сканувальних і антисканувальних пристроїв здавалося, що голос виплетений із суцільних перешкод. Моторошно. — Приземляйтесь, і ми все владнаємо.

Начебто обдумуючи пропозицію, Менса зачекала хвилинку.

— Я відправлю на переговори нашого вартмеха, — відповіла вона й вимкнула комунікатор.

Наблизившись, ми роздивилися місцину. То було невисоке, оточене деревами плато. На заході виднілася база «Сірого Кризу». Дерева приховували табір; куполи та посадковий майданчик височіли на широких платформах. Якщо хочете облаштувати табір у місці, де немає відкритих ділянок, компанія вимагає споруджувати такі конструкції з міркувань безпеки. Звісно, потрібно доплатити. Якщо ж відмовляєтеся від встановлення платформи, платіть більше за страхування. Це була одна з причин, чому я гадав, що моя ідея спрацює.

На відкритій ділянці плато стояло сім постатей: четверо вартмехів і ще троє людей у кольорових скафандрах: синьому, зеленому й жовтому. А це означало, що на базі лишився принаймні один вартмех та приблизно двадцять сім людей, якщо вони дотримувалися правила про одного орендованого вартмеха на десятьох людей. Я посадив цикаду на нижче плато на відносно пласкій скелі, сховавшись за кущами й деревами.

Перевівши пульт управління пілота в режим очікування, я поглянув на Менсу. Вона стисла губи, неначе хотіла щось сказати, але притлумлювала порив. А тоді рішуче кивнула і мовила:

— Успіху.

Я відчував, що слід відповісти, але не знав що, тому просто ніяково подивився на неї кілька секунд. Тоді закрив шолом і якнайшвидше виліз із цикади.

Я пройшов між деревами, дослухаючись, чи не заховався десь той п’ятий вартмех, щоб напасти на мене, але в підліску не було чути жодного руху. Я вийшов з укриття і піднявся скелястим схилом плато, а тоді рушив до ворожої групи, прислухаючись до тріску в своєму комунікаторі. Люди збиралися підпустити мене близько, й це тішило. Було б прикро помилитися щодо цього. Почувався б я страшенно тупо.

Зупинившись за кілька метрів, я відкрив канал і сказав:

— Це вартмех дослідницької команди «Допзбереження». Мене відправили обговорити з вами угоду.

Я відчув імпульс — набір сигналів, покликаних підкорити мій модуль контролю, заморозити його, а тоді й мене. Вочевидь, ідея полягала в тому, щоб мене знерухомити, а тоді знову вставити модуль бойового управління в порт введення даних.

Саме тому вони організували зустріч так близько до свого хабу. Щоб здійснити заплановане, їм потрібне обладнання — такий сигнал через потік не надішлеш.

Добре, що модуль контролю все одно не працював і я відчув тільки легкий лоскіт.

Один з них рушив до мене.

— Підозрюю, ви хочете спробувати встановити ще один модуль бойового управління, а тоді відправити мене назад повбивати людей, — сказав я, відкриваючи гарматні порти для демонстрації вбудованої в руки зброї, яку за мить знову сховав. — Не раджу вам такого сценарію.