Втомлені гори

Тут же в партію вступай.
Так було і вічно буде,
В цьому світі не вагайсь,
Бо держава для партійних,
А для бідних – БАМ і рай.
8.1.1989 р.

ВИНУВАТА СИТУАЦІЯ
Кравчук Л.М.
Розвалив Кравчук державу,
Всівсь на троні і сидить:
– Як нема вже комуністів,
То ж кого, скажіть, судить?
А як так,– сказав він далі,–
/ Тільки вслухайтесь в слова!/
Як немає комуністів,
То і винних вже нема.
Всіх людей довів до ручки
Під дзвінкі овації,
А тепер розводить руки:
– Винна ситуація.
11.10.1992 р.

КУДИ ВСЕ ДІВАЛОСЬ?
Народ, як проклятий трудивсь,
А ми котились вниз кудись.
Куди ж від нас все те дівалось,
Що нами в нас же вироблялось?
4.12.2004 р.

ЩОБ НЕ ДРІМАЛИ
Як же можна не радіти –
Стільки в світі перемін?!
Навіть ми, нарешті, маєм
Власний стяг і власний гімн.
В нас не стало рекетирів,
Це хіба вже не прогрес?
Навіть міліціонерів
Називаєм "пане мент".
Кожен день живемо краще,
Що вже там і говорить!
Хто що може – те і тягне,
Хто й не пив – той став вже пить.
З кожним днем живемо краще,
В животі у всіх бурлить,
Світом править, вибачайте,
Той, хто менш ночами спить.
То ж, як хочете щось мати,
Не збираюсь вас повчать,
Та ночами – я б порадив –
Вам також якменше спать.
От і думайте, панове,
Що потрібно вам робить,
Якщо хочете, так само
Як пани, заможно жить.
Я, як ви, не жебракую
І державу не виню
В тім, що нас та обікрала,
І що гірше всіх живу.
Бо, нарешті, дошурупав,
Хто, куди і чого йде.
Той, хто думає й працює –
Той сьогодні і живе.
Бо на власній шкурі знаю,
Звідки бідність та іде.
Той, хто хоче хоч щось мати,
Той не спить, а той – пряде...
15.8.2003 р.

МИКИТА
Став Микита депутатом:
Пільги всі собі і тату.
А народ? А що народ?
Його можна – в хвіст і в рот.
Бо у кого є мандат,
Тим на совість наплювать!
От чому так мчить та свита,
Як Микита, до корита.
14.4.2000 р.

ВІТЧИМ
Як дорвався до корита,
То хоч ви його убийте:
Він від нього не піде –
Хай хоч небо упаде.
Той солідний горе-чин
Він не гребує нічим,
Для своїх дітей він – батько,
А для інших всіх – вітчим.
12.4.2000 р.

ЗУСТРІЧІ У ФОРОСІ
Хто б подумав, що вони –
Ті пани і сери –
По ночах сидять й не сплять,
Щоб нас не обдерли.
А ми віримо і досі,
Як невігласи-глупці,
Що ті зустрічі в Форосі
Віч-на-віч були прості.
І під буквою закона
Мудрі з мудрих ті ченці
Зроблять так, щоб українці
Їли сало і млинці.
5.2.1997 р.

СПІДОНОСИ
Скільки живу, а світ і досі
Ніяк не можу зрозуміть:
Чом ті, які працюють, – босі,
А ті, що ні, – хоч жир топіть?
Чому одні, оті, що бідні,
Мусять завжди тягнути віз?
А ті, що жирні – гвалтувати
Їх баб без ПДС і віз?
Чому б і їх не загнуздати –
Отих бичків в той самий плуг,
Який колись тягла їх мати,
Поки пани не мали слуг?
11.10.2001 р.

ЯКИЙ ЦИНІЗМ!
Там гвалтують, там вбивають,
Ну а там хтось топиться.
А начальство руки в боки:
–Це ж для нас все робиться.
Нащо зайвий рот вам, люди?
Менш ротів – нам більше буде!
1.5.2001 р.

КОРІНЬ ЗЛА
Один оре, другий віє,
Третій – пожинає,
І таку мораль геройством
Шеф мій називає.
От чому в нас ще й сьогодні
Є роздягнені й голодні,
Бо не ті продукти ділять
Хто їх сіє, а хто – діє.
22.12.1982 р.

ВСЕ МОЄ
Все що державне – то моє,–
Сказав Ведмідь й Теля тягне.
25.3.2008.

ДИШЛО
Тим, у кого гарні ставки,
Тим і льготи, і надбавки,
Ну а бідним, так вже вийшло,
Що лишилось тільки дишло.
Світом правив й править долар,
Автомат і фараон,
От тобі і справедливість,
І для всіх один закон.
7.9.2000 р.

ХУНВЕНБІНИ
Кажуть, ніби на Вкраїні