Втомлені гори

Кидайте ковбаси.
А з вас,– глянув на білявку,–
Лимон з апельсином.
І дають, бо він при службі
Ще й з конячим дрином.
І кидають, і кидають,
Бо всі хочуть жити,
Отак живіт і трамбують
В законі бандиту.
Так і ходить по базару
Пика та плеската,
Ніби в пана генерала
Ставка малувата.
І як злодій із-під лоба
На всіх позирає:
З того курку, з того гуску –
Порядок тримає.
Уявляю, що б робила
Вража та Антанта,
Щоб на тому на базарі
Не було сержанта.
Бідні люди! Мати Божа,
І кого винити?
Як уже й в Верховній Раді
Скрізь такі ж бандити.
6.8.1978 р.

ОТАК І ЖИВЕМО
Де комуністи – там скандали,
Чого в нас тільки не було,
Спочатку в місто всі втікали,
А зараз з міста – у село.
24.2.1999 р.

З МИНУЛОГО І МАЙБУТНЬОГО
Чую голос з Минулого
І Майбутнього одночасно.
А я десь знахожусь посередині.
Хто я? Минуле чи Майбутнє?
Прислухаюсь. Іду на голос.
А наді мною хмари сині.
Хтось кличе. Куди? Не знаю.
Напевно, у Всесвіт гукають.
В тому невідомому світі повно мудрості –
Одні діаманти. І я туди йду.
Хто я? І як я, такий дурень, попав на Землю?
І тут же на все небо б’ють куранти.
І ще одна мить, і я поруч.
Став і думаю. Заспокоюють.
– Хто ви? В котре запитую.
Всі мовчать.
Минуле з Майбутнім зустрічається,
Але нічим не відрізняється.
Навколо пустота. Всі грішать
І ніхто не кається.
8.7.1999 р.

ЩОБ БУТЬ ВІЧНИМ
Той буде в світі вічно жить –
Хто зможе гарний слід лишить.
Як маєш файні ти пісні –
Знать, будеш вічним у житті.
В того душа безсмертна стане,
Хто перевершить спів Бояна.
Отож, як хочеш вічно жить,
Спіши людям добро творить.
20.12.2001 р.

МУДРИЙ ЖЕНЯ
Я дуже мудрого знав Женю,
Все що не дай – тягне в кишеню.
11.6.1999 р.

СТАРІСТЬ
Руки стали, як вібратор,
Що відлякує кротів,
Голос вже, як провокатор,
Видає вже біль років.
Так як день – стає сумніше,
Ніччю десь зникає сон,
А душа все молодіє,
Як у небі Оріон.
Що воно за диво сталось?
Все не так, як у людей,
На яку б не глянув – хочу
Ще погратися в хокей.
І хоч став, як Квазімодо,
Про якого я читав,
Та як я на тебе глянув –
Й Есміральду теж згадав.
О, якби мені ту штучку,
Що я мав у двадцять п’ять,
Я б ще міг, мої кохані,
Царювать і царювать.
11.2.1999 р.

АПЛОДИСМЕНТИ І ПРЕЗИДЕНТИ
Він про людей, як шеф мій, дбає:
З одною спить – всім обіцяє,
І всі йому аплодисменти.
Такі у нас і Президенти.
11.6.19999 р.

НАПАРНИК І ДИВО
Напарник мій живе без крику,
Ви хоч йому розквасьте пику,
Варт взяти пляшку й бутерброда,
Як пташеня відкриє рота.
17.5.1999 р

ВІЛЬНА НЕВОЛЯ
Дивлюсь я на Труханів острів,
На Київ, грації беріз,
Які, мов феї, манять в гості
Веселим пасмом білих кіс.
Дивлюсь і в небесах літаю
Від гордості, що вільний я,
І над моїм веселим краєм
Зійшла Українська зоря.
Дивлюсь на посмішки жіночі,
Які горять з-під довгих вій,
І заглядаю всім їм в очі,
Як в душу нації своїй.
Дивлюсь й не можу в те повірить,
Щоб хтось й кілком мене огрів,
Що жіночки, як і раніше,
Будуть народжувать повій.
Що будуть знов в нас яничари,
Манкурти й сучії сини,
Що забували про Вкраїну
Хоч і не з власної вини.
Не вірю в те, що Україна
Не зможе спину розігнуть,
Тому, народе, просипайся,
Бо в нас один з тобою путь.
6.10.1998 р.

ІННА
В цілім світі мій знайомий
Мав одну лиш Інну:
– Це Альб -Іну, Н -Іну, З -Іну,
Т -Іну й Магдал -Іну.
29.6.1998 р

ПРОЧИТАЙ І ЗАПАМ’ЯТАЙ!
Як навчивсь горілку "жрать" –
Можеш шефом працювать.
17.5.1998 р.

ЩАСЛИВИЙ ТИМ
Щасливий тим я, що люблю,
І щедрістю душа багата,
І що тебе завжди я жду,
І пирогами повна хата.
Щасливий тим, що є, що дать,