Втомлені гори

Пийте, хлопці, горілочку
І не бійтесь Бога,
Все одно вам в рай закрита,
Хлопчики, дорога.
Пийте, люди, горілочку.
Головне так вмерти,
Аби тільки чорти змогли
До пекла доперти.
Ну а там таке роздольє,
Така гуляй-воля,
Що й живі, щоб те узріли,
Всі б прибігли з поля.
Там горілку п’ють ковшами,
І дівчат хапають,
Тільки й роблять – на член садять,
Та з нього знімають.
Грають в дурня дні і ночі,
Соловей співає,
То ж навіщо рай вам треба,
Там де фей немає?
А тут, бери, яку хочеш –
Лису чи патлату,
І веди куди завгодно,–
Мав би лише хату.
І роби... що хочеш з нею –
Жодна не відкаже,
Не одна – так друга, третя –
А однако ляже.
І бери та насолоджуйсь,
Як душа бажає,
І ні жодна навіть ім’я
В тебе не спитає.
То ж чи варт про рай той думать,
Де така скукота:
Поки ту красуню вмовиш,
То пройде й субота.
Отож, хлопці, не журіться,
Все одно не вічні,
Чи ти помреш десь у липні,
Чи помреш у січні.
Бо, як каже Гриць з Одеси:
– Чим помреш раніше –
Тим тобі і привілеїв
Буде в пеклі більше.
Бо в раю такі там скромні,
Такі недоторки,
І не гляне, поки їй ти
Не даси касторки.
Бо в раю такі там важні,
Як у небі зірки,
Ніби в жодної з усіх їх –
Ні одної дірки.
А тут люби, насолоджуйсь
І цілуй, де хочеш,
Все одно немає світла,
І всі темні ночі.
Ото шуруй помаленьку
Та співай, Арлеко,
Адже, як одна казала:
До мозку далеко.
Отож, бачите, горілка –
То не лише ліки.
А то ще й дорога в пекло,
Де одні утіхи.
12.2.1998 р.

ЩОБ ЗНИКЛА ЖІНКА
Щоб зникла жінка – зникла б радість,
Зникли б кохання і любов,
І уявить собі не можу,
Хто б в жилах рухав нашу кров?
Чому й не можу уявити,
/Хоч вже й живу немало літ/,
Щоб не було жінок на світі,
То що б робив мужик без їх?!
23.10.1998 р.

ВОВОЧКА І БАТЬКО
Їде Вовочка в трамваї
В татка на колінках.
Входить жіночка-красуня,
Ну, немов картинка!
Вовік вклавсь очима в неї,
Ніби на ікону,
І до татка:
– Ти приглянься,
На оту Юнону.
Подивись, які у неї
Кругленькі сідниці,
А які колінки в неї –
Аж б’ють блискавиці.
– Тьху на тебе,– до Вовочки.
А син і не злиться,
– А якщо така красуня
Тять, тобі присниться?
Тять ще глянув на ту фею –
Затремтіла спина,
Й стала сина піднімати
Невідома сила.
А синок розпік старого
Та й ще допікає:
– А чим ото це ти, татуню,
Мене... піднімаєш?
25.1.2003 р.

ГІРШІ, ЯК ВОРОГИ
Як бандити мчать до влади –
Не обгонять й колоради,
Заглядають всім у очі,
Що аж з жалю плакать хочу.
Обіцяють винні ріки,
Золотаві береги,
А як всядуться у крісло –
Гірші ще, як вороги.
5.9.1998 р.

МАТИ-ДИТИНА
Йде з дитинкою в метро
На руках дитина,
Просить: – Люди, поможіть! –
Й держить свого сина.
Поносись весь день з дитям
По отих вагонах,
Це не те, що вам пройтись
В золотих погонах.
2.2.1999 р.

ВІДСУТНЯ ІНФОРМАЦІЯ
Чому не пишуть в нас по суті,
А щось таке: ні те ні се,
Чом інформація відсутня,
Хто, скільки, в кого й де краде?
2.2.1999 р.

СТОЮ І ДУМАЮ
Депутата-ката
Нам щоб прокормить,
Треба днем і ніччю
Всім селом робить.
А тому і криза!
А тому й біда!
От що з нами роблять
Ті, в кого мандат!

НОВА УКРАЇНА
От і Нова Україна,
Нова демократія,
Бо куди ти не поткнись –
Скрізь царює братія.
Бо народ піднять – підняли
Та забули розбудить,
Так ото стоїть він, бідний,
І на грядках раком спить.
20.5.1999 р.

КОНТАКТ З БОГОМ
У всіх тварин контакт із Богом,
І ті всі знають наперід,
Чи буде завтра дощ, чи вітер,
Чи буде взимку сніг, чи лід?
23.6.1999 р.

СОБАКИ ПОРОЗУМНІШАЛИ
Вже й собаки, як не дивно,
Стали розумнішими,
Хочеш ти пройти проз двір –